Йорунд
Йорунд | |
---|---|
Народився | невідомо Уппланд |
Помер | близько 440 Лімфьорд ·страта |
Національність | свей |
Діяльність | політик |
Титул | конунг |
Посада | Напівлегендарні королі Швеції |
Термін | 402—440 роки |
Попередник | Гакі |
Наступник | Аун Старий |
Конфесія | поганство |
Рід | Інґлінґи |
Батько | Інґві |
Діти | 1 син |
Йорунд (Jorund; ? — 440) — напівлегендарний конунг свеїв у 402—440 роках.
Походив з династії Інґлінґів. Син конунга Інґві. Молодим втратив батька, тому владу здобув Альв, а потім Гуглейк. У подальшому вимушені були тікати з батьківщини.
Сноррі Стурлусон, розповідає, що Йорунд разом із братом Еріком був морським конунгом. Одного разу вони пішли в похід на Данію, де воювали з Гудльогом, конунгом Галоґаланда (у Норвегії). Всі вояки на кораблі Гудльога (Гудлауга) були перебиті, корабель конунга потоплено, а його захоплено у полон. Вони висадили його на сушу на острові Страум (Стромонес) і там повісили.
Дізнавшись про те, що конунг Гакі, який захопив землю їхніх предків, часто відпускає своє військо в набіги, брати вдерлися до Уппланду і пішли на Уппсалу. На поле Фюрі братів зустрів Гакі з невеликим військом, але він боровся настільки люто, що вбив Еріка, зрубав прапор братів і змусив Йорунда тікати до своїх кораблів. Втім одразу після битви Гакі загинув від отриманих ран, і Йорунд повернувся до Світода (східний Свеаланд).
Відповідно до легенд Йорунд довго правив країною, але при цьому кожне літо вирушав у набіги. Одного разу він висадився в Ютландії в районі Лімфьорда. Потім рушив до Оддесунда (внутрішня частина Лімфьорда). Там його зустрів Гюлауг, син Гудльога.
За «Сагою про Інґлінґів», коли жителі країни побачили це, вони всі попрямували туди з усіх боків з великими і малими кораблями. Тоді Йорунд змушений був здатися переважаючим силам, і його корабель був потоплений: сам він намагався втекти морем, але був схоплений та привезений на сушу. Конунг Гюлауг велів спорудити шибеницю, наказав підвести свейського конунга до неї і повісити. В Уппланді владу успадкував син Йорунда — Аун («Книга про ісландців»).
- Snorre Sturlasson (1991). Nordiska kungasagor. 1, Från Ynglingasagan till Olav Tryggvasons saga. Stockholm: Fabel. sid. 44-46. Libris 1266026. ISBN 91-7842-122-5
- Birger Nerman, Det svenska rikets uppkomst, Generalstabens Litografiska Anstalt, 1925.
- Ekrem, Inger (editor), Lars Boje Mortensen (editor) and Peter Fisher (translator) (2003). Historia Norwegie. Museum Tusculanum Press. ISBN 87-7289-813-5, p. 77.