Очікує на перевірку

Біюк-Узенбаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буюк-Узенбаш
44°33′47.0160001″ пн. ш. 34°54′59.004000099999″ сх. д. / 44.56306° пн. ш. 34.91639° сх. д. / 44.56306; 34.91639
Витік
• координати44°33′47″ пн. ш. 34°04′59″ сх. д. / 44.56306° пн. ш. 34.08306° сх. д. / 44.56306; 34.08306
ГирлоБельбек
• координати44°34′30″ пн. ш. 34°04′08″ сх. д. / 44.57500° пн. ш. 34.06889° сх. д. / 44.57500; 34.06889
БасейнЧорного моря
Країни:Україна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим
Довжина2,4 км
Площа басейну:12,0 км²
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буюк-Озенбаш.

Біюк-Узенбаш[1][2], Буюк-Озенбаш (крим. Büyük Özenbaş) — маловодна річка в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, у гірському Криму. Ліва притока річки Бельбек[3] (басейн Чорного моря).

Опис

[ред. | ред. код]

Довжина річки 2,4 км, похил річки 55,8 м/км, площа водозбору річки 12 км². Формується декількома безіменними струмками та загатами[4].

Розташування

[ред. | ред. код]

Бере початок на північно-східних схилах гори Хуш-Кая (1081,8 м)[5]. Тече переважно на північний схід понад село Многоріччя (до 1945 року — Кючю́к-Озенба́ш, крим. Küçük Özenbaş, рос. Многоречье)  і у селі Щасливе (до 1945 року — Бюю́к-Озенба́ш, Биюк-Узенбаш[6], крим. Büyük Özenbaş, рос. Счастливое)  зливається з річкою Манаготрою, утворюючи початок річки Бельбек.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Туристическая карта Крыма. ЮБК. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 3 травня 2020.
  2. ↑ РОДНИК УЗЕНЫН-КОЗЮ (САРЫ-АСАНЫН-ЧОХРАГЫ), балка Ханы-дере, бассейн р. Бельбек. Архів оригіналу за 5 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  3. ↑ Н. В. Рухлов. Глава XI. Долина реки Бельбека // Обзор речных долин горной части Крыма. — Петроград: типография В. Ф. Киршбаума, 1915. — С. 293—331. — 295 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  4. ↑ google.com.ua/maps/@44.558897,34.0623314,14z?hl=uk
  5. ↑ а б в Генеральний штаб // Ялта // СРСР. УРСР Кримська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 3 травня 2020.
  6. ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIV, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 3 травня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  • A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 12, 22, 25. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9. (рос.)
  • Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 57


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біюк-Узенбаш&oldid=43126164