Гай Німфідій Сабін
| Гай Німфідій Сабін | |
|---|---|
| лат.Gaius Nymphidius Sabinus | |
| Народився | 35 Рим |
| Помер | 68 Рим |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Посада | префект преторія |
Гай Німфідій Сабін (лат . Gaius Nymphidius Sabinus) — римський політик, префект преторії під час правління Нерона і Гальби (62— 68 рр.) і глава преторіанської гвардії під час Нерона (65- 68 рр.).
За Плутархом, Німфідій Сабін був сином імператорської вільновідпущениці Німфідії, яка була дочкою Гая Юлія Калліста, впливового визволителя при дворі Калігули та Клавдія . Батьком Німфідія Сабіна був гладіатор на ім'я Марціан, на якого він був схожий, проте існує припущення, що Німфідій міг бути позашлюбним сином попереднього римського імператора Калігули[1][2].
Після змови Пізонів проти двоюрідного брата Нерона в 65 році після Р. Х. дозвіл страти відкрив багато можливостей багатьом піднятися до вищих щаблів влади в Римі. Серед тих, кому вдалось стрімко побудувати кар'єру, був Німфідій, який став соратником преторіанського префекта Тигелліна в преторіанській гвардії після того, як попередній партнер Тигелліна Феній Руф був застрелений.). Він також отримав консульські значки (consularia insignia) як нагороду[3][4]. Раніше ж був префектом допоміжної кавалерії (praefectus alae) за імператора Клавдія і трибуном однієї з когорт преторіанської гвардії[3]. У 68 році разом з преторіанцями Німфідій підтримав Гальбі, чим підштовхнув до самогубства Нерона. Він переконав преторіанців, що Нерон збирається втекти до Єгипту, і закликав проголосити Гальбу імператором, який після прибуття до Риму з Іспанії повинен був заплатити кожному з них по 30 000 сестеріан[3] . Німфідій змусив Тигелліна піти у відставку з посади префекта преторії та взяв на себе все командування частинами [5][6]. Новий імператор недооцінив дії Німфідія і, перебуваючи в Іспанії, відібрав у нього командування преторіанською гвардією, а замість Тігелліна призначив Корнелія Лакона.
Занепокоєний останніми подіями, Німфідій Сабін намагався оголосити себе імператором та законним спадкоємцем Нерона, прикидаючись сином колишнього імператора Калігули. Однак преторіанці не підтримали його, і Німфідій був убитий незадовго до прибуття Гальби до Риму у вересні[7][8] . Гальба наказав стратити людей, підозрюваних у зв'язках з Німфідієм, у тому числі призначених консулом Кінгонія Варрона [9].
- Plutarch. Parallel Lives: Life of Galba.
- Mateusz Byra: Wojna o tron cezarów (68-70 r. n.e.). Oświęcim: Wydawnictwo Napoleon V, 2014. ISBN 978-83-7889-201-4.
- Ludovico Antonio Muratori. Annali d'Italia, Tomo II, p. 28 Annali d'Italia dal principio dell'era volgare sino all'anno 1750— Lodovico Antonio Muratori, Giuseppe Catalano— Google Libri
- Luigi Bossi, Della istoria d'Italia antica e moderna. Milano, G. P. Giegler, 1820, vol. VIII, 387 Della istoria d'Italia antica e moderna— Luigi Bossi— Google Libri.
- PIR ² N 250