Готтлоб Бергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готтлоб Бергер
нім. Gottlob Berger
Ім'я при народженнінім. Gottlob Christian Berger
Народився16 липня 1896(1896-07-16)[1][2]
Герштеттен, Хайденхайм, Штутгарт, Баден-Вюртемберг
Помер5 січня 1975(1975-01-05)[1][2] (78 років)
Штутгарт, ФРН[3]
Країна Німеччина
Місце проживанняГерштеттен[4]
Wankheimd[5]
Берлін[6]
Діяльністьпедагог, Q1737057
Alma materprofessor seminaryd (1914)[7]
Знання мовнімецька
ЗакладІмперська армія Німеччини[7]
УчасникДруга світова війна[8], Slovak Republicd і Перша світова війна
ЧленствоСА (30 червня 1933), СС[9], Citizens' Defensed (31 березня 1921) і Black Reichswehrd
Роки активностіз 1914
Посададепутат рейхстагу Третього рейхуd[4][10], Oberstudiendirektord[7] і Oberregierungsratd[11]
Військове званняобергруппенфюрер[12][13][4], лейтенант[d][7][4], оберфюрер[4], ротмістр, Гауптман[4], бригадефюрер[4] і Группенфюрер[4]
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[9][14][5] і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4][15]
У шлюбі зMaria Bergerd[4]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди
Командорський Хрест I класу ордена Білої Троянди
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Орден Хреста Перемоги
Орден Хреста Перемоги
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Готтлоб Крістіан Бергер (нім. Gottlob Christian Berger; 16 липня 1896, Герштеттен, округ Гайденгайм, Вюртемберг — 5 січня 1975, там же) — один з керівників СС, начальник Головного управління СС (1 квітня 1940 року — 8 травня 1945 року), статс-секретар Імперського міністерства східних окупованих територій (20 серпня 1943 року — 20 січня 1945 року), командувач резервними військами і керівник служби у справах військовополонених в Німеччині 31 жовтня 1944 року — 8 травня 1945 року, начальник штабу німецького фольксштурма (25 вересня 1944 — 8 травня 1945), обергруппенфюрер СС (15 серпня 1940 року) і генерал військ СС (21 червня 1943 року), майор резерву (1939).

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї теслі, власника лісопилки. По батьківській лінії походив з давнього ремісничого роду, а з материнської — з селянського роду. Після початку Першої світової війни добровольцем пішов на фронт. У серпні 1914 року вступив в 127-й піхотний полк, 6 листопада 1916 року був проведений в лейтенанти. З 1917 по червень 1918 року обіймав посаду ад'ютанта 3-го батальйону 476-го піхотного полку. Був чотири рази поранений, двічі — важко. 13 липня 1918 переведений обер-лейтенантом в 124-й полк. З квітня 1921 року служив у прикордонній охороні «Схід».

Участь в нацистському русі

[ред. | ред. код]

Після демобілізації працював учителем фізкультури народної школи, потім — директором реальної школи (до 1933 року). Брав активну участь в діяльності фрайкора. У 1923 році був заарештований за порушення громадського спокою і створення військових організацій. У листопаді 1922 року набрав НСДАП, після «Пивного путчу» покинув партію і вдруге вступив в неї 1 січня 1931 року (квиток № 426 875), тоді ж став членом СА. У 1924—1929 рр. був членом організації колишніх фронтовиків. У 1931 році призначений командиром 125-го штандарта СА, 15 жовтня 1932 року підвищений до оберфюрера СА. З листопада 1933 року — командир унтергруппи СА «Північний Вюртемберг». З 1 жовтня 1935 року — старший урядовий радник (оберрегірунгсрат) відділу освіти в Міністерстві культури Вюртемберга.

Кар'єра в СС

[ред. | ред. код]

30 січня 1936 року вступив у СС (квиток № 275 991), відразу ж отримав чин оберфюрера СС і призначений начальником штабу оберабшніта СС «Південний Захід». З 25 лютого 1936 був референтом по спорту в штабі оберабшніта СС «Південний Захід». З 1 жовтня 1937 року — референт зі спортивних питань у Особистому штабі рейхсфюрера СС. З 1 липня 1938 року — начальник управління комплектування в складі Головного управління СС. 20 квітня 1939 року був проведений в бригадефюрери СС, а 20 квітня 1941 року — в групенфюрера СС. 26 вересня 1939 року рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер доручив Бергеру сформувати на окупованих польських територіях «самооборону» з польських німців (фольксдойче).

На відповідальних посадах в роки Другої світової війни

[ред. | ред. код]

З 1 квітня 1940 року і аж кінця війни очолював Головне управління СС (нім. SS Hauptamt; SSHA) — провідний орган управління СС (в тому числі кадри, право, адміністрація та ін.), Фактично будучи одним з головних керівників всієї системи СС. Організував широкомасштабну вербування добровольців у війська СС, не зупиняючись навіть перед залученням кримінальників. Серед своїх знайомих отримав кличку «Швабський герцог» (нім. Schwabenherzog). За своєю посадою був одним із заступників рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера.

У 1941—1945 рр. Бергер одночасно складався офіцером зв'язку рейхсфюрера СС в Імперському міністерстві східних окупованих територій, в липні 1942 року став особистим представником рейхсфюрера СС в міністерстві. З 20 серпня 1943 року до 20 січня 1945 року був статс-секретарем і, відповідно, заступником рейхсміністра Альфреда Розенберга. У міністерстві очолював 1-й головний відділ (Політичний) (нім. Hauptabteilung I Politische) і носив чин міністеріальдіректора.

У 1942—1945 роках Бергер також одночасно був особистим представником Генріха Гіммлера в Імперському міністерстві пошт і начальником управління з охорони кореспонденції (за іншими даними керував паспортною службою міністерства). Крім цього з серпня 1943 року був депутатом Рейхстагу від Східного Дюссельдорфа.

31 серпня 1944 роки після початку Словацького національного повстання був призначений вищим керівником СС і поліції в Словаччині. Йому було доручено керувати придушенням повстання. Прибувши в Братиславу, Бергер заявив, що «необхідно наводити цвинтарний спокій після будь-якого повстання». На посаді вищого керівника СС і поліції в Словаччині Бергер перебував до 20 вересня 1944 року, коли був замінений Германом Гефле.

31 жовтня 1944 року призначений командувачем резервними військами і керівником всієї служби у справах військовополонених в Німеччині. Одночасно з 25 вересня 1944 року був начальником штабу німецького Фольксштурма. 8 травня 1945 року ув'язнений союзниками.

Відповідальність після війни

[ред. | ред. код]

В якості обвинуваченого притягнутий до суду Американського військового трибуналу в Нюрнберзі по Справі «Вільгельмштрассе».

Хоча на суді був визнаний винним у знищенні євреїв і 11 квітня 1949 засуджений до 25 років тюремного ув'язнення, але 31 січня 1951 термін ув'язнення був скорочений до 10 років, а 16 грудня 1951 року Бергер був звільнений, провівши в ув'язненні трохи більше шести років.

Після звільнення з в'язниці

[ред. | ред. код]

Після виходу з в'язниці з 1952 року Бергер активно співпрацював з кобурзьким неонацистським журналом «Нація Європи» (нім. Nation Europa).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У Бергера та його дружини Крістіни було четверо дітей: Кріста, Вольф, Гельґарт і Фолькарт. Старший син Бергера, унтерштурмфюрер СС Вольф Бергер, командував взводом в 1-й роті «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» і загинув в бою 11 лютого 1943 року.

Бергер був найкращим другом Оскара Дірлевангера.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118837419 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б в г д е ж и к л Landesarchiv Berlin — 1827.
  5. а б Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 25. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6
  6. Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 41. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6
  7. а б в г Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 22. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6
  8. Nuremberg Trials Project — 2016.
  9. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  10. Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 21–51. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6
  11. Landesarchiv Berlin — 1827. — С. 21.
  12. Nuremberg Trials Project — 2016.
  13. Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 35. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6
  14. Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.
  15. Hoffmann A. Der „maßlose Drang, eine Rolle zu spielen“: Gottlob Berger // Täter, Helfer, Trittbrettfahrer: NS-Belastete von der Ostalb / Hrsg.: W. Proske — 2010. — Vol. 1. — S. 24. — 295 с. — ISBN 978-3-86281-008-6

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 29–30. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
  • Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 38-39. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
  • Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 50-51. — 658 с. — ISBN 5-699-06944-5.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель»., 2004. — С. 47-48. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).