Карлуш де Олівейра
Карлуш де Олівейра | |
---|---|
порт. Carlos de Oliveira | |
Народився | 10 серпня 1921[1][2][…] Белен, Бразилія |
Помер | 1 липня 1981[1][2][…] (59 років) Лісабон |
Країна | Португалія |
Діяльність | письменник, сценарист, поет, прозаїк-романіст |
Alma mater | Коїмбрський університет |
Знання мов | португальська[4][5] |
Жанр | поезія |
Нагороди | |
IMDb | ID 0195819 |
Ка́рлуш де Оліве́йра (порт. Carlos de Oliveira; *10 серпня 1921, Белен, Бразилія — †1 липня 1981, Лісабон, Португалія) — португальський поет і прозаїк, сценарист кіно і фольклорист.
Син португальських емігрантів (батько — лікар), народився у Бразилії, у дворічному віці переїхав з батьками до Португалії. Починаючи від 1933 року родина проживала в Коїмбрі.
У 1941 році Карлуш поступив на філологічний факультет Коїмбрського університету, знайшов там близьке творче середовище, потоваришував з майбутнім визначним прозаїком Фернанду Наморою та іншими.
Дебютував книгою віршів «Туризм» (Turismo, 1942) у серії неореалістів «Новий пісенник»[6].
У 1947 році закінчив навчання в університеті, у наступному (1948) році переїхав до Лісабона, однак і надалі зв'язків з Коїмброю не поривав, періодично наїжджаючи в місто й беручи участь у його культурному житті.
Автор поетичних збірок, малої і великої прози. Автобіографічний роман Олівейри «Бджола під дощем» (Uma Abelha na Chuvaб 1953) — один з найвідоміших творів португальської літератури XX століття, перекладений кількома мовами, екранізований (1971), його вивчають у старших класах португальських шкіл.
- Поезія
- Туризм / Turismo (1942)
- Бідна мати / Mãe Pobre (1945)
- Втрачений врожай / Colheita Perdida (1948)
- Сходження до пекла / Descida aos Infernos (1949)
- Земля гармонії / Terra de Harmonia (1950)
- Кантата / Cantata (1960)
- Мікропейзаж / Micropaisagem (1968)
- З лівого боку, де серце / Sobre o Lado Esquerdo, o Lado do Coração (1968)
- Між двома спогадами / Entre Duas Memórias (1971)
- Пастораль / Pastoral (1977)
- Романи
Окрім віршів та прози, займався упорядкуванням збірок португальського фольклору, зокрема у співпраці з іншим відомим португальським письменником Ж. Г. Феррейрою видав двотомник португальських народних казок (Contos Tradicionais Portugueses, 1957, деякі з них стали основою для фільмів Жуана Сезара Монтейру); у 1977 році зібрання було розширено до 4-х томів, лишаючись одним з найавторитетніших і найповніших дотепер[7][8].
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
- ↑ Інформація на сайті Інституту Камоенса [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Contos Tradicionais Portugueses (1977) на Google Books
- Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
- Біографія, бібліографія, текст на www.triplov.com [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] (порт.)