Лідо В'єрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лідо Вієрі
Лідо Вієрі
Лідо Вієрі
Особисті дані
Народження 16 липня 1939(1939-07-16) (85 років)
  Пйомбіно, Провінція Ліворно, Тоскана, Італія
Зріст 183 см
Вага 80 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1954-1957 Італія «Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957–1969 Італія «Торіно» 275 (-248)
1957–1958   Італія «Віджевано» 31 (-?)
1969–1976 Італія «Інтернаціонале» 140 (-92)
1976–1980 Італія «Пістоєзе» 63 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963–1968 Італія Італія 4 (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980–1981 Італія «Пістоєзе»
1981–1982 Італія «Сіракуза»
1982–1983 Італія «Массезе»
1983–1986 Італія «Юве Стабія»
1986–1987 Італія «Массезе»
1987–1988 Італія «Каррарезе»
1988–1989 Італія «Юве Стабія»
1994 Італія «Торіно»
1996 Італія «Торіно»
1997 Італія «Торіно»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лідо В'єрі (італ. Lido Vieri, нар. 16 липня 1939, Пйомбіно) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Торіно» та «Інтернаціонале», а також національну збірну Італії, разом з якою став чемпіоном Європи 1968 року і віце-чемпіон світу 1970 року.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 16 липня 1939 року в місті Пйомбіно. Вихованець футбольної школи клубу «Торіно». Він був одним із юнаків, на яких керівництво клубу покладало надії в плані відновлення команди, яка продовжувала відчувати нестачу хороших гравців після трагедії в Суперга.

У віці 18 років, в 1957 році, він був відданий в оренду в «Віджевано» з Серії С на один сезон, в якому молодий воротар взяв участь у 31 матчі чемпіонату. Повернувшись у Турин, Вієрі дебютував у Серії А 21 вересня 1958 року в матчі проти «Алессандрії», який закінчився розгромною перемогою «Торіно» з рахунком 6:1. Він захищав кольори «биків» до 1969 року. За цей час зіграв 357 матчів (275 в чемпіонаті, 46 у кубку Італії і 36 в єврокубках), таким чином, він зайняв 5-е місце за кількістю матчів за клуб. З «бордовими» він виграв кубок Італії 1968 року, а в 1962/63 сезоні він виграв престижний «трофей Комбі», як найкращий воротар у Серії А.

Лідо Вієрі у 1975 році під час виступів за «Інтернаціонале».

Влітку 1969 року Вієрі був проданий в «Інтернаціонале», команду, з якою він виграв чемпіонський титул в сезоні 1970/71, у тому ж сезоні він встановив рекорд, протримавшись 685 хвилин без пропущених м'ячів. За «нерадзуррі» Лідо зіграв 199 матчів (140 в чемпіонаті, 36 у кубку Італії і 23 в єврокубках).

Після того, як набрав оптимальну форму Івано Бордон, Вієрі покинув «Інтер» у 1976 році, щоб пограти в «Пістоєзе» в Серії C. Він зробив свій внесок у підвищення команди в Серію B (у сезоні 1976/77) і порятунок від вильоту в наступному сезоні, після закінчення сезону 1979/80, у віці 41 року, він завершив ігрову кар'єру, щоб продовжити кар'єру як тренер.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

27 березня 1963 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в матчі проти збірної Туреччини. Італія виграла з мінімальним рахунком завдяки голу Джачінто Факкетті[1]. Загалом Вієрі зіграв за головну команду 4 матчі до 1970 року, пропустивши лише один гол (6 квітня 1968 року в матчі з Болгарією, вийшовши на заміну на 66-й хвилині, підсумковий рахунок — 3:2 на користь болгар).

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, здобувши того року титул континентального чемпіона, та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», проте на обох турнірах був лише третім воротарем і на поле не виходив.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Як тренер Лідо Вієрі дебютував зі своєю останньою професійною командою, «Пістоєзе», за якою працював з «Сіракузою», «Массезе»[2], «Каррарезе» та «Юве Стабія».

Потім він обіймав посаду тренера воротарів і протягом тривалого часу займався підготовкою крайніх захисників «Торіно» (до 2005 року). Також тричі очолював основу команду «бордових», щоб тимчасово замінити звільнених наставників.

У сезоні 2005/06 він був тренером воротарів «Понтассіеве». Він також працював інструктором у футбольній школі «Габетто» в Турині й був тренером воротарів «Інтера».

В лютому 2006 року як живий символ спорту в Турині він брав участь у церемонії відкриття ХХ зимових Олімпійських ігор на Олімпійському стадіоні.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1957–58 Італія «Віджевано» C 31 -33
1958–59 Італія «Торіно» A 20 -39
1959–60 B 6 -4
1960–61 A 24 -25
1961–62 A 13 -17
1962–63 A 34 -32
1963–64 A 25 -28
1964–65 A 32 -25
1965–66 A 34 -24
1966–67 A 33 -26
1967–68 A 30 -31
1968–69 A 24 -21
1969–70 Італія «Інтернаціонале» A 29
1970–71 A 24
1971–72 A 16 -15
1972–73 A 24 -16
1973–74 A 19
1974–75 A 7 -3
1975–76 A 21 -?
1976–77 Італія «Пістоєзе» C 35 -?
1977–78 B 28 -?
1978–79 B 0 0
1979–80 B 0 0

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27/03/1963 Стамбул Туреччина Туреччина 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1964 -
12/05/1963 Мілан Італія Італія 3 – 0 Бразилія Бразилія товариський матч -
09/06/1963 Відень Австрія Австрія 0 – 1 Італія Італія товариський матч -
06/04/1968 Софія (місто) Болгарія Болгарія 3 – 2 Італія Італія Відбір до ЧЄ 1968 -1 Вийшов на заміну на 66-ій хвилині 66'
Усього Матчів 4 Голів ?

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Інтернаціонале»: 1970–71
«Торіно»: 1967–68
Італія: 1968

Особисті

[ред. | ред. код]
  • Найкращий воротар Серії А: 1962–63

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. La Stampa, 28 marzo 1963, pagina 8 [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] archiviolastampa.it
  2. Almanacco Illustrato del calcio 1988, edizioni Panini, pag. 312

Посилання

[ред. | ред. код]