Очікує на перевірку

Михайло Вишневецький-Збаразький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Васильович Вишневецький-Збаразький
Народився1470 або 1460[1]
Померне раніше 19 квітня 1517
ПідданствоВелике князівство Литовське
Діяльністьполітик, військовик
УчасникБитва під Лопушним 1512[2]
Титулкнязь
ПосадаЗвенигородський старостаd і Брацлавський старостаd[2]
Конфесіяправославний
РідВишневецькі
БатькоВасиль Збаразький
РодичіЗбаразькі Несвицькі
У шлюбі з1-а з роду Полубенських
2-а — (ім'я не відоме)
Дітивід 1-ї дружини: Федір, Іван, Федора
від 2-ї дружини: Олександр, Федько
Герб
Герб

Михайло Васильович Вишневецький-Збаразький (1470—1517) —руський князь гербу Корибут, політичний та військовий діяч Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, згодом Королівства Польського. Засновник династії Вишневецьких, відгалуження роду Збаразьких.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син князя Василя Збаразького, після загибелі якого 1474 р. Михайло тривалий час вирішував питання про розподіл майна. 1482 р. отримав свою спадкову частину батькових земель. Головним місцем свого перебування зробив заснований сіверським князем Дмитром Корибутом у 1395 р. замок на протилежному березі р. Гнізни у м. Вишневець; від цього нащадки Михайла отримали прізвище Вишневецьких. 1490 року Михайло вперше згаданий під цим прізвищем під час судових процесів у м. Крем'янець. Ще 1489 році отримав від короля Казимира IV 21 копу грошей з Володимирського мита за гідну службу.

Поставив собі найважливішими завданнями розширення маєтностей, боротьбу з нападами татарських загонів. З 1501 до 1507 р. на посаді намісника (старости) Брацлавщини Михайло Вишневецький багато зробив для охорони кордонів українських земель. 1509 року отримав місто Брагін в Київському намісництві пожиттєво.

1512 року М. В. Вишневецький разом із синами Федором, Олександром та Іваном завдав відчутної поразки у битві під Лопушним кримськотатарській орді. На час перебування Костянтина Острозького в московському полоні був призначений старостою у Звенигородці.

Ці звитяги, значний авторитет самого М. В. Вишневецького сприяли посиленню його впливу в українських землях, при королівському дворі, який надавав Михайлу багато земель та зисків (1514 року отримав у тепер вічне володіння містечко Брагін).

Родина

[ред. | ред. код]

Перша дружина — (ім'я невідоме) з роду князів Полубенських. Деякі польські джерела вказують, що вона була сестреницею Софії з Рогатина, дружини Радзивілла.[3] Діти:

Друга дружина (ім'я невідоме)

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 31. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  2. а б Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 33. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  3. Książęta Zbarascy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]