Макавчук Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Федорович Макавчук
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження26 липня 1957(1957-07-26) (67 років)
Сертолово-1
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
ФормуванняЗСУ Збройні сили
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Фе́дір Фе́дорович Макавчу́к (нар. 26 липня 1957)  — український військовик, генерал-лейтенант, колишній керівник військової служби правопорядку України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 липня 1957 року в родині військовослужбовця у поселені Сертолово-1 (нині в межак одноїменного міста в Ленінградській області РФ).

У 1978 році закінчив Ленінградське вище загальновійськове командне училище та у 1987 році Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Пройшов шлях від командира мотострілецького взводу до командира окремої бригади, обіймав посаду начальника 169-го окружного навчального центру.

У серпні 1998 року отримав чергове військове звання «генерал-майор»[1].

У 2001 здобув військову освіту оперативно-стратегічного рівня в Національній академії оборони України, а в 2007 році — повну вищу освіту за спеціальністю правознавство.

У квітні 2002 року призначений заступником начальника Головного управління ВСП ЗС України, а з липня 2002 року — першим заступником начальника Головного управління ВСП ЗС України.

У листопаді 2007 року призначений начальником Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — начальником Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

У грудні 2011 року отримав чергове військове звання «генерал-лейтенант»[2].

Робота Ф. Ф. Макавчука у ВСП припала у скандальний для української армії період президенства Януковича та його ставлеників (Міністрами оборони були сумнозвісні: М.Єжель, Д.Саламатін, П.Лебедев та одіозний очільник Генерального штабу-регіонал Г.Педченко)[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

За зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці, відзначений:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 23 серпня 1998 року № 925/98 «Про присвоєння військових звань»
  2. Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1100/2011 «Про присвоєння військових звань»
  3. О борьбе с коррупцией в армии. «ZN.UA» . Процитовано 8 вересня 2019.(рос.)
  4. Указ Президента України від 23 листопада 1998 року № 1291/98 «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»

Джерела

[ред. | ред. код]