Мозес Ітаума

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мозес Ітаума
Загальна інформація
Народження28 грудня 2004(2004-12-28) (19 років)
Кежмарок, Пряшівський край, Словаччина
Спорт

Мозес Енріко Ітаума (англ. Moses Enriko Itauma; нар. 28 грудня 2004(2004грудня28), Словаччина) — англійський боксер-професіонал, словацько-нігерійського походження, що виступає у важкій ваговій категорії. Член збірної Великої Британії наприкінці 2010-х і на початку 2020-х років, чемпіон світу серед молоді до 19 років (2022), триразовий чемпіон Європи серед молоді та юніорів (2018, 2019, 2022), багаторазовий чемпіон Англії, переможець міжнародних турнірів в аматорах.

Серед професіоналів чинний чемпіон за версією WBO Inter-Continental (з 2024 року) у важкій вазі.

Найкраща позиція у рейтингу BoxRec — 70-та (червень 2024 року), і є 12-м[1] серед британських боксерів важкої вагової категорії, — входячи до Топ-70 найкращих важкоатлетів усього світу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 грудня 2004 року у Словаччині. Його батько нігерієць, а мати словачка. Його старший брат Керол Ітаума також професійний боксер. З дитинства зі своєю сім'єю проживає в Англії[2].

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

У травні 2017 року став чемпіоном Англії серед юнаків, у фіналі перемігши Латіфа Хана. У травні 2018 року в Албені (Болгарія), у 14-річному віці, став чемпіоном Європи серед юнаків у вазі до 80 кг, де у півфіналі достроково переміг українця Олександра Ільченка, та у фіналі за очками (5:0) переміг росіянина Артема Новікова[3].

У березні 2019 року став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського національного чемпіонату Англії, у фіналі перемігши Джиммі Гевіна[4]. На початку червня 2019 року в Галаці (Румунія) став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського чемпіонату Європи, у фіналі за очками з рахунком 5:0 перемігши вірменина Ованеса Папазяна[5].

З весни 2020 року ввели жорсткі обмеження через коронавірусну хворобу у Великій Британії та по всій Європі, і у 2020—2021 роках він залишився практично без практики змагання.

У лютому 2022 року став чемпіоном у вазі понад 92 кг молодіжного національного чемпіонату Англії. У квітні 2022 року в Софії (Болгарія) став чемпіоном Європи серед молоді[en] (до 18 років) у вазі понад 92 кг. У півфіналі він достроково переміг українця Олександра Зеленського[6], і у фіналі достроково переміг болгарина Кирила Борисова[7][8].

У листопаді 2022 року в Ла-Нусії (Іспанія) став чемпіоном світу серед молоді[en] (до 19 років) у вазі понад 92 кг, де у фіналі достроково переміг українця Олександра Зеленського[9][10].

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

У січні 2023 року підписав контракт із промоутерською компанією Queensberry Promotions Френка Воррена[en][11]. 28 січня 2023 року відбувся його дебют на професійному рингу в Лондоні (Велика Британія), у важкій вазі, де він достроково нокаутом в 1-му раунді переміг чеха Марчела Боде (2-1)[12].

28 жовтня 2023 року брав участь в андеркарді великого боксерського супершоу в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) головною подією якого став поєдинок «Тайсон Ф'юрі — Франсіс Нганну», де він достроково технічним нокаутом в 1-му раунді переміг досвідченого угорця Іштвана Берната (10-1, 8 КО)[13].

Перший рік у профі закінчив із 7 перемогами, зокрема пройшовши досвідчених джорніменів: Костянтина Довбищенка та Кевіна Еспіндолу. У грудні переміг нокаутом небезпечного польського бійця другого ешелону Міхала Болоза, знаного перемогою важким нокаутом над колишнім претендентом на пояс регулярного чемпіона WBA Анджеєм Вавжиком. Паралельно набирався досвіду працюючи спаринг-партнером у тренувальних таборах таких чемпіонів світу як-от: Тайсон Ф'юрі[14] й Ентоні Джошуа[15].

2024

[ред. | ред. код]

22 березня 2024 року в Лондоні достроково технічним нокаутом у 1-му раунді переміг земляка Дена Гарбера (6-2)[16].

18 травня 2024 року виступив в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), в андеркарді супербою топових суперважкоатлетів «Тайсон Ф'юрі — Олександр Усик» проти досвідченого німця Іллі Мезенцева (25-3, 21 КО)[17]. Ітаума домінував у першому раунді, упіймав Мезенцева на контратаці своїм хуком. У другому раунді потужною двійкою відправив Мезенцева у повноцінний нокдаун, той підвівся, але рефері оцінивши стан боксера припинив бій. На коні бою стояв вакантний пояс WBO Inter-Continental[18].

Бій з Маріушем Вахом

[ред. | ред. код]

27 липня на О2 Арені (Лондон) у рамках шоу Джо Джойс vs Дерек Чісора зустрівся з віковим гейткіпером, колишнім претендентом на пояси Маріушем Вахом (38-10, 20 КО)[19]. Бій закінчився достроковою перемогою Ітауми[20].

Статистика професійних боїв

[ред. | ред. код]
9 поєдинків, 9 перемог (7 нокаутом).
Бій Рекорд Дата Суперник Місце Результат Примітки
10 9-0 27 липня 2024 Польща Маріуш Вах (38-10) Велика Британія O2 Арена, Лондон, Велика Британія Перемога|
TKO 2 (10), 2:30
 Бій за титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (1 захист Ітауми)
9 9-0 18 травня 2024 Німеччина Ілля Мезенцев (25-3) Шаблон:Прапор Саудівської Аравії Kingdom Arena, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога|
TKO 2 (10), 0:50
 Виборов вакантний титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії.
8 8-0 22 березня 2024 Велика Британія Ден Гарбер (6-2) Велика Британія Йорк-гол, Бетнал-грін[en], Лондон, Велика Британія Перемога|
TKO 1 (8), 2:22
7 7-0 1 грудня 2023 Польща Міхал Болоз (5-6-2) Велика Британія Йорк-гол, Бетнал-грін[en], Лондон, Велика Британія Перемога|
TKO 1 (6), 1:00
6 6-0 28 жовтня 2023 Угорщина Іштван Бернат (10-1) Шаблон:Прапор Саудівської Аравії Boulevard Hall, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога|
TKO 1 (6), 1:53
5 5-0 23 вересня 2023 Марокко Марокко Амін Бусетта (7-8) Велика Британія Вемблі Арена, Вемблі, Лондон, Велика Британія Перемога|
TKO 1 (6), 1:33
4 4-0 29 липня 2023 Аргентина Кевін Ніколас Еспіндола (7-7) Велика Британія Telford International Centre[en], Телфорд, Шропшир, Велика Британія Перемога|
PTS 6 (6)
 Рахунок судді: 60-54.
3 3-0 15 квітня 2023 Україна Костянтин Довбищенко (9-12-1) Велика Британія Коппер-Бокс, Олімпійський парк[en], Лондон, Велика Британія Перемога|
PTS 6 (6)
 Рахунок судді: 60-54.
2 2-0 25 березня 2023 Аргентина Рамон Альберто Ібарра (2-0-1) Велика Британія Telford International Centre[en], Телфорд, Шропшир, Велика Британія Перемога|
KO 1 (4), 0:35
1 1-0 28 січня 2023 Чехія Марчел Боде (2-1) Велика Британія Вемблі Арена, Вемблі, Лондон, Велика Британія Перемога|
KO 1 (4), 0:23
 Професійний дебют.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Boxing Ratings: Heavy — United Kingdom (англ.). BoxRec. Процитовано 21 травня 2024.
  2. ↑ Moses Itauma Wikipedia And Age: His Brother Karol Itauma And Parents (rus) . Genius Celebs. 26 березня 2023. Архів оригіналу за 22 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  3. ↑ 16. European Schoolboys / Schoolgirls Championships. Albena, Bulgaria — May 22-29, 2018 (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  4. ↑ English National Junior Championships. Magna Science and Adventure Centre, Rotherham — March 23-24, 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 22 грудня 2023.
  5. ↑ EUBC Junior (M&W) European Boxing Championships Galati 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2024.
  6. ↑ Александр Зеленский (Украина) — Энрико Итаума (Англия). Полуфинал. София 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  7. ↑ EUBC Youth European Boxing Championships Sofia 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 25 грудня 2023.
  8. ↑ Чемпионат Европы 2022 по боксу среди юношей: все победители и призёры (rus) . vRINGe.com. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  9. ↑ Finals (M92+KG) ITAUMA ENRIKO (ENG) vs ZELENSKYI OLEKSANDR (UKR). IBA YWBChs 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  10. ↑ IBA Youth Men´s & Women´s World Championships 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 25 грудня 2023.
  11. ↑ Уоррен взял к себе 18-летнего супертяжа: осенью тот побил Зеленского — фото (rus) . vRINGe.com. 2 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  12. ↑ Супертяж, который побеждал Зеленского, дебютировал в профессионалах (rus) . vRINGe.com. 29 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  13. ↑ 18-летний супертяж Итаума не заметил матёрого Берната: видео (rus) . vRINGe.com. 28 жовтня 2023. Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  14. ↑ Фьюри показал своих спарринг-партнеров (rus) . Ringside24.com. 20 грудня 2023. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
  15. ↑ Боец, который хочет побить рекорд Майка Тайсона, сравнил Джошуа и Фьюри (rus) . vRINGe.com. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  16. ↑ Итаума нокаутировал соперника в стартовом раунде, апсет в главном событии: видео (rus) . vRINGe.com. 23 березня 2024. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  17. ↑ Анонсированы поединки в андеркарде супербоя Усик – Фьюри (rus) . «ММА-Экспресс». Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  18. ↑ «Британский Тайсон» уничтожил Мезенцева: видео. vringe.com. Процитовано 18 травня 2024.
  19. ↑ Итаума сразится с экс-соперником Кличко, Станёнис удивил выбором промоутера. vringe.com. Процитовано 29 червня 2024.
  20. ↑ Ітаума достроково переміг Ваха – рефері зупинив бій у 2-му раунді. Трибуна.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мозес_Ітаума&oldid=43228111