Очікує на перевірку

Міріам Рот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міріам Рот
Народилася16 лютого 1910(1910-02-16)
Нове Замки, Словаччина
Померла13 листопада 2005(2005-11-13)[1] (95 років)
Шаар га-Ґоланd, Ізраїль
Країна Ізраїль
Діяльністьписьменниця, вихователька, дитяча письменниця
Alma materЄврейський університет, Сіті Коледж, Тічерс-Коледжd, Університет Масарика і Педагогічний коледж «Банк Стріт»d
Знання мовіврит
Конфесіяюдаїзм
РодичіАміт Іврі
Нагороди

Міріам Рот (івр. מרים רות‎; 16 січня 1910 року, Ершекуйвар, Австро-Угорщина — 13 листопада 2005 року, Шаар ГаҐолан, Ізраїль) — першопроходиця ізраїльської дошкільної освіти, авторка та дослідниця дитячої літератури, вихователька дитячого садка й освітянка[2][3][4][5]. Авторка багатьох дитячих книг, які стали класикою ізраїльської літератури.

Біографія

[ред. | ред. код]

Анна Міріам Рот (івр. אנה מרים רות‎) народилася 1910 року в сім'ї Гелли (івр. הלה‎) та Яакова (івр. יעקב‎) Ротів[2]. Вона народилася в австро-угорському місті Ерсекуйвар (тепер — Нове-Замки), де основною мовою на той час була угорська[3], яке згодом увійшло до складу Чехословаччини, а потім Словаччини[5][4][6]. Її батько, який воював у Першій світовій війні, був директором міської єврейської початкової школи. Вона вивчала психологію та здобула ступінь бакалавра з педагогіки та природничих наук в Університеті Масарика.

Змалку Рот була членкинею молодіжного руху соціалістів-сіоністів Гашомер Гацаїр[3]. 1931 року вона іммігрувала до Палестини без сім'ї[5][6]. Там вона вчилася у педагогічному коледжі «Семінар ГаКіббуцім» (івр. סמינר הקיבוצים‎) в Тель-Авіві та в Єврейському університеті в Єрусалимі. 1937 року Рот стала однією із засновниць кібуца Шаар ГаҐолан, в тодішній підмандатній Палестині, там вона працювала вихователькою в дитячому садку і жила протягом багатьох років[4].

Під час Голокосту її батьків, двох сестер і двох племінниць, які все ще перебували в Європі, відправили в Освенцім, ніхто із них не вижив[3]. Під час війни в Палестині 1947—1949 років сирійська армія захопила її кібуц, і, як вона згадувала: «араби спалили Шаар ГаҐолан, тож мій особистий архів згорів, і я втратила всі листи та сімейні фото, які отримала»[3].

1960 року Рот поїхала до Нью-Йорка, щоб вчитись у педагогічному коледжі «Банк Стріт» (англ. Bank Street College of Education), а пізніше вона здобула ступінь магістра в галузі освіти в педагогічному коледжі Колумбійського університету в Нью-Йорку, а також ступінь магістра педагогіки в Сіті Коледжі Нью-Йорка[5][4][6][3].

Рот була одружена з Песахом Іврі (івр. פסח עברי‎), який помер 1978 року[3]. У них було троє синів, 14 онуків та 18 правнуків[7]. Її середній син Адам Іврі живе в Шаарі ГаҐолані[4]. 1991 року її молодший син Яаков, 45-річний батько чотирьох дітей, потонув під час дайвінгу на Синаї. Їхній старший син Ейтан помер від серцевого нападу 2001 року[3].

2005 року вона возз'єдналася з давно втраченою родичкою[8][9]. Її двоюрідний брат Альфред (Алі) Аладар Нойвальд, який пережив Голокост, втратив зв'язок з Рот, але його дочка Рут Нойвальд Фалькон, режисерка документальних фільмів у Сієтлі, через пошук у комп'ютерній базі даних єрусалимського Яд Вашем дізналася, що сім'я її матері померла в Освенцімі, але також виявила інформацію про Рот[10].

Правнучка Рот — Аміт Іврі, олімпійська плавчиня

Її правнучка, Аміт Іврі, є ізраїльською олімпійською плавчинею, чемпіонкою Ігор Маккабія та національною рекордсменкою[11][7].

Рот померла від пневмонії 13 листопада 2005 року в кібуці Шаар-ГаҐолан у віці 95 років[5][4].

Педагогічна кар'єра

[ред. | ред. код]

Рот викладала дошкільну освіту та дитячу літературу вихователям дитячих садків у коледжі Оранім до свого сімдесятиріччя, а також навчала вчителів та викладала дитячу літературу в педагогічному коледжі «Семінар ГаКіббуцім»[3][4][5][6]. Вона також є авторкою підручників із виховання в дитячих садках, Рот читала лекції та публікувала статті про освіту та дитячу літературу. Рот вважала, що освітяни мають бути відповідальними за видання й просування дитячих книжок[12]. Протягом багатьох років вона складала й публікувала списки рекомендованої літератури для маленьких дітей.

Вона написала такі книжки, як «Дошкільний метод» (івр. תורת הגן‎) (1956)[12], «Дитина і ти» (івр. הילד ואתה‎) (1958), «Література для зовсім маленьких» (івр. ספרות לגיל הרך‎) (1969)[3]. Вона була головною вихователькою в об'єднанні «Кіббуц Арці» руху Гашомер Гацаїр (івр. גננת הראשית של הקיבוץ הארצי‎), 1958 року вона радила батькам слідувати порадам професійних педагогів:

«Багато батьків не знають як поводитися з дітьми. Вони не вивчали закономірностей, які регулюють розвиток дитини, і не знайомі з її потребами. Здається, що „батьківство“ теж є професією, якій потрібно навчати»[12]

Флюгер із персонажами з книги Рот «Гаряча кукурудза» у Холоні

Літературна кар'єра

[ред. | ред. код]

Рот видала 23 книги[6] для дітей івритом[4], багато з яких стали бестселерами,[7] та 6 книг про освіту й дитячу літературу. Вона почала писати порівняно пізно. До популярних літературних книжок Ізраїлю належать її перша дитяча книжка «Казка про п'ять повітряних куль» (івр. מעשה בחמישה בלונים‎) (1974), «Чобітки» (івр. מגפיים‎) (1975), «Будинок Яель» (івр. הבית של יעל‎) (1977), «Гаряча кукурудза» (івр. תירס חם‎) (1978), «Бабусине пальто» (івр. המעיל של סבתא‎) (1981), «Шон не хоче спати» (івр. שון לא רוצה לישון‎) (1993), «Їжачок Поді» (івр. פודי הקיפוד‎) (1994) та її 22-а книга «Розгублений Юваль» (івр. יובל המבולבל‎) (2000)[3][5][13][14].

На «Казку про п'ять повітряних куль» її надихнув її власний досвід втішення дітей, після того як повітряні кулі, які вона їм приносила, врешті-решт лускали[4]. Рот була революціонеркою, оскільки вона створила новий літературний жанр, орієнтований на емоції та переживання дітей, а не на колективні теми.

Філософія Рот полягала в тому, що:

«Чудова література виховує. Не за латаною мораллю, та тим, щоб посварити „освітнім“ пальцем. Те, що робить її „освітньою“ — це її глибокий людський зміст, запропонований у чудовій художній формі. Діти отримують урок з чужої долі, розширюють своє бачення світу, вдосконалюють свою мову, збагачують свою здатність висловлюватися та вдосконалюють свою здатність до морального судження»[15]

Визнання та нагороди

[ред. | ред. код]

В ізраїльському місті Холон у районі Тель-Ґіборім встановлена скульптура величезного кукурудзяного качана поруч із флюгером із фігурками персонажів за книгою Рот «Гаряча кукурудза»[16].

Рот отримала премію Зеева за життєві досягнення в 1990 році, нагороду ЮНІСЕФ (за «Казку про п'ять повітряних куль») 1998 року та премію Бяліка в 2002 році[4][5][6].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Geni.com database on Miriam Ivry (Roth). Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 березня 2021.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м Karpel, Dalia (10 грудня 2003). The age of sweetness Israel News. Haaretz. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л Halkin, Talya (13 листопада 2005). Children's writer Miriam Roth dies. Jerusalem Post. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 23 жовтня 2013.
  5. ↑ а б в г д е ж и Ashkenazi, Eli (14 листопада 2005). Miriam Roth, prize-winning author of classic children's books, dies at 95. Haaretz. Архів оригіналу за 17 листопада 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  6. ↑ а б в г д е Miriam Roth. Ithl.org.il. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  7. ↑ а б в Shots across the bow Israel News. Haaretz. 18 грудня 2003. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
  8. ↑ Adam Dickter (17 лютого 2005). Reunited via the Web. Jewishfederations.org. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 лютого 2016.
  9. ↑ Giving an identity to Holocaust's fallen. NBC News. 26 січня 2005. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2013.
  10. ↑ Geni.com database on Ruth Neuwald Falcon. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 21 березня 2021.
  11. ↑ Ben, Tal (4 червня 2012). Swimming/ London 2012 /'The Olympic Games? Just another important tournament'. Haaretz. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 22 жовтня 2013.
  12. ↑ а б в Yael Darr. Discontent from Within: Hidden Dissent Against Communal Upbringing in Kibbutz Children's Literature of the 1940s & 1950s (PDF). humanities.tau.ac.il. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  13. ↑ Ilani, Ofri (12 серпня 2008). Bringing the bedtime book to newest Israelis. Haaretz. Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
  14. ↑ Children's Literature in Hebrew. Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2013.
  15. ↑ Hebrew Children's Literature & the Adult Learner of Hebrew. Hebrew With Halabe. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2013.
  16. ↑ Holon City – Story Gardens and Unique Parks & Gardens. Holon.muni.il. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міріам_Рот&oldid=41662517