Наумов Володимир Наумович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наумов Володимир Наумович
Дата народження6 грудня 1927(1927-12-06)[1][2][3]
Місце народженняЛенінград, РСФРР, СРСР[3]
Дата смерті29 листопада 2021(2021-11-29)[4] (93 роки)
Місце смертіМосква, Росія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1952)
Професіякінорежисер, письменник, актор, сценарист, театральний педагог, виробник, режисер, педагог, кінопродюсер
ЗакладВсеросійський державний інститут кінематографії
ЧленствоСК СРСР
Нагороди
IMDbID 0622643
CMNS: Наумов Володимир Наумович у Вікісховищі

Наумов Володимир Наумович (рос. Наумов Владимир Наумович; 6 грудня 192729 листопада 2021[5]) — радянський і російський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист РРФСР (1974). Народний артист СРСР (1983). Лауреат Державної премії СРСР (1985). Лауреат ряду міжнародних фестивалів і кінопремій[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 грудня 1927(19271206) р. в Ленінграді в родині кінооператора Наума Соломоновича Наумова-Стража (1898—1957) та акторки Камерного театру Агнії Василівни Бурмистрової (1906—1973).

Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії(1951, курс І. Савченка).

Ще студентом був асистентом-практикантом і зіграв роль лейтенанта у фільмі І. Савченка «Третій удар» (1948), а згодом — асистентом цього ж режисера у кінокартині «Тарас Шевченко» (1951), яку завершував після його смерті.

Працював в Україні разом з Олександром Аловим (після смерті якого зняв фільм «Алов», у 1985 році) над стрічкою «Вогні над Дніпром» (1952), поставив кінокартини: «Тривожна молодість» (1954, за мотивами трилогії «Стара фортеця» Володимира Бєляєва; Київська студія художніх фільмів), «Павло Корчагін» (1956, Київська студія художніх фільмів).

З 1957 р. — режисер кіностудії «Мосфільм».

З 1987 року — керівник кіностудії «Союз» (кіноконцерн «Мосфільм»).

З 1980 року — керівник майстерні ВДІКу, з 1986 року — професор. Веде майстерню режисури ігрового кіно у Всеросійському інституті перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників кінематографії Держкіно Росії (ВІППК).

З 1976 року — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР. Перший президент Національної академії кінематографічних наук і мистецтв (з 2002), член Європейської кіноакадемії, секретар Союзу кінематографістів Росії, генеральний директор компанії «Союз Навона» (з 1987), член правління кіноконцерну «Мосфільм».

Почесний член Російської академії мистецтв.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Актор

[ред. | ред. код]

Сценарист

[ред. | ред. код]

Режисер-постановник

[ред. | ред. код]

Продюсер

[ред. | ред. код]

Фестивалі та премії

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Кино и время. Вып. 3-й. Сценаристи советского художественного кино. М., 1963. — С192;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.288;
  • Митці України. К., 1992. — С.418;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.431—432;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.531.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наумов Владимир Наумович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. а б Catalog of the German National Library
  4. https://tass.ru/kultura/13053855
  5. Помер Володимир Наумов, ТСН, 29.11.2021
  6. Энциклопедия отечественного кино: Владимир Наумов, режиссер (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]