Облога Егера (1596)
Облога Егера | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Довга війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Угорське королівство Габсбурзька монархія Священна Римська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Пал Ньярі | Мехмед III | ||||||
Сили | |||||||
близько 7000 | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Друга облога Егера відбулася у 1596 році. Облога відбулася в рамках Довгої війни 1591—1606 років. Під час облоги угорські війська протистояли османським на чолі із султаном Мехмедом III. Бойові дії завершилися поразкою угорців і взяттям Егерського замку.
Після невдалої турецької облоги 1552 року розпочалося відновлення замку. Однак коштів, що виділялися із казни Священної Римської імперії, було недостатньо, а до того ж, вони доходили із затримками та не в повному розмірі. Будівництво велося під суворим наглядом охоронців, а замкова кіннота здійснювала рейди далеко за межі замку. Відбудова замку тривала до кінця 1560-х років. Керували нею італійці Франческо Поццо та Мартіно Ремільйо, а Пауло Мірандола реалізував кілька проєктів у внутрішньому замку[1]. Також у цей час було завершено п'ятикутні бастіони за старою італійською моделлю. З 1569 року в Егері працював італійський архітектор Октавіано Бальдігара, за планами якого 1572 року почали будувати нові замкові бастіони. За десять років будівництво сповільнилося: у внутрішньому замку завершили тільки південно-східний та північно-східний бастіони. 1582 року Бальдігара передав будівництво архітектору Крістофоро Стеллі. На той час у замку був постійний гарнізон чисельністю 1100 осіб, з яких 400 були угорцями, а решта — іноземними найманцями. За даними замкової ревізійної комісії, старшини утримували найманців, тоді як військові грабували селян. Комісія оцінювала захищеність замку як низьку[2].
1596 року після тритижневої облоги ерцгерцог Максиміліан III взяв Гатван. Під час захоплення Гатвана в армії ерцгерцога були іноземні найманці з Егера. Через місяць османська армія вирушила на Егер, щоб завдати удару у відповідь. Королівське командування очікувало наступу, тому до Егера було додатково відправлено 7000 військових.
20 вересня місто було взято в облогу. Турецькою армією керував безпосередньо султан Мехмед III. Після двох тижнів облоги угорці відступили з міста, здавши його османам, і залишились тільки в замку, ведучи оборону. Того ж дня османи почали обстрілювати замок з артилерії. Весь зовнішній замок захищали іноземні найманці. Під час облоги військові вимагали у командувача Пала Ньярі вина, після чого п'яний солдат запалив гарматний порох, наявний у замку. Унаслідок цього в замку почалася пожежа. Через це серед солдатів почалася паніка, і вони безладно почали відступати до внутрішнього замку. Османи витісняли захисників замку і підірвали південно-східний бастіон. Тоді до зовнішнього замку було направлено добровольців, зокрема архітектора Стеллу, який загинув, підірвавшись на міні. Кілька мін пошкодили стіни замку. Захисники у відчаї здали замок: спочатку це зробили найманці, а потім — угорці. В обмін на здачу замку захисникам гарантувався вільний відступ. Проте наступного дня яничари напали на найманців, що проходили через ворота замку, і вбили їх у різні в помсту за бої біля Гатвана, а угорців кинули до в'язниці[3].
Захопивши замок, турки за короткий час відбудували його, він став центром однойменного еялету. Звідти вони проводили набіги на міста та села Верхньої Угорщини[1][4].
Егерський замок був повернутий під контроль Габсбургів 18 грудня 1687 року у ході Великої турецької війни[5].
- ↑ а б Kiss, 1984, o. 224.
- ↑ Eger. A vár hadi története, 1993, o. 12.
- ↑ Eger. A vár hadi története, 1993, o. 13.
- ↑ Eger. A vár hadi története, 1993, o. 14.
- ↑ Eger. A vár hadi története, 1993, o. 15.
- Eger. A vár hadi története. — Budapest : Cartographia, Tájak, korok, múzeumok kiskönyvtára 30, 1993. — С. 10–15. — ISBN 963-5541-29-5.
- Kiss Gábor. Várak, várkastélyok, várhelyek Magyarországon. — Budapest : Panoráma Kiadó, 1984. — ISBN 963-2432-78-9.
- Знайдено спеціальний турецький щоденник про облогу Егера