Олександр Тиніссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Тиніссон
ест. Aleksander Tõnisson
 Полковник
Генерал-майор (Естонія Естонія)
Загальна інформація
Народження17 квітня 1875(1875-04-17)
Юріївський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Смерть30 червня 1941(1941-06-30) (66 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Alma MaterВіленське військове училищеd
Військова служба
Війни / битвиРосійсько-японська війна, Перша світова війна, Війна за незалежність Естонії і Battle of Krivasood
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 1 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 2 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 1 класу 2 ступеня
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 3 класу
Кавалер ордена Естонського Червоного Хреста 3 класу
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Білий хрест Союзу оборони
Офіцер ордена Трьох Зірок
Офіцер ордена Трьох Зірок
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Відродження Польщі (Командорський хрест (із зіркою)
Орден Білого Лева I ступеня
Орден Білого Лева I ступеня
Медаль I класу із золотим хрестом ордена Білої Троянди
Медаль I класу із золотим хрестом ордена Білої Троянди
Кавалер Великого хреста ордена Корони

Олександр Тиніссон (ест. Aleksander Tõnisson; в Російській армії — Олександр Іванович Теніссон, 17 квітня 1875, д. Пейра, Гер'янурмська волость, Дерптський повіт, Ліфляндськая губернія, Російська імперія — 30 червня 1941, Естонська РСР, СРСР) — естонський і російський військовий діяч, генерал-майор (1918).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походження і дитинство

[ред. | ред. код]

Народився в селі Пёйра Гер'янурмської волості приходу Талькгоф Дерптського повіту Ліфляндській губернії Російської імперії (нині село знаходиться на території волості Пуурмані повіту Йигевамаа Естонії).

Служба в російській армії

[ред. | ред. код]

Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище (1899), учасник російсько-японської війни. Службу проходив в 113-му піхотному Староруському полку і Навчальному унтер-офіцерському батальйоні. Брав участь у Першій світовій війні, за бойові заслуги був нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом. У 1917 році займався формуванням естонських національних частин, командував 1-м Естонським полком під час боїв під Ригою, був командувачем бригадою в Естонській дивізії. Полковник російської армії. У 1918 році був відрахований в резерв і виїхав до Фінляндії.

Естонський генерал і політик

[ред. | ред. код]
Головне командування естонської армії в 1920 році, зліва вгорі: генерал-майор Ернест Пиддер, доктор Артур Лоссманн, генерал-майор Олександр Тиніссон, полковник Карл Партс, полковник Віктор Пускар, полковник Яан Рінк . Зліва внизу: генерал-майор Андрес Ларка, генерал-майор Яан Соотс, головнокомандувач генерал-лейтенант Йохан Лайдонер, адмірал Йохан Пітка та полковник Рудольф Рейман

Восени 1918 року повернувся до Естонії, став одним із засновників естонської армії, був командиром її 1-ї дивізії, керував військовими діями на Віруському фронті під час Визвольної війни 1918—1920 рр. У 1920 — військовий міністр, в 1932—1933 — міністр оборони. Був постійним членом ради міністерства оборони. У 1920 і 1927—1933 роках — голова Центрального республіканського ради офіцерів. З 1934 року — у відставці. За військові заслуги нагороджений хрестом Свободи першого розряду першого ступеня. Кавалер ордена Орлиного хреста 1-го ступеня.

У 1934—1939 — мер Тарту, в 1939—1940 — мер Талліна. У 1937 — заступник голови Національних зборів, в 1938—1940 — член Рійґікоґу (парламенту). Був членом партії Ісамаалійт (Союз Вітчизни).

Арешт і загибель

[ред. | ред. код]

У 1940 році заарештований органами НКВС. 30 червня 1941 був розстріляний в таллінської Батарейної в'язниці.

Дружину Тиніссона разом з молодшим сином органи НКВС депортували в Кіровську область, старшому синові Олександру присудили 25 + 5 років таборів.

Пам'ятник Тиніссону

[ред. | ред. код]

19 червня 2005 на центральній площі міста Йихві був відкритий пам'ятник генералу Тиніссону (скульптор Яан Варес)[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]