Південна мбунду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умбунду
Umbundu
Поширена вАнгола, Намібія
РегіонПівденна Африка
Носії4,002,880
ПисемністьЛатиниця
КласифікаціяНігеро-конголезька макросім'я
Бенуе-конголезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона R
Група R11
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1umb
ISO 639-2umb
ISO 639-3umb

Південна мбунду, або умбунду, — мова групи банту, поширена в Анголі і частково в Намібії. Умбунду — найбільша за кількістю носіїв африканська мова в Анголі (за даними переписів, нею володіє до третини мешканців країни). Південну мбунду не слід плутати з північною мбунду (kimbundu) — іншою мовою банту, поширеною в Анголі, але яка належить до зони H за класифікацією Гасрі (в то час як південна мбунду належить до зони R).

Мбунду — племінна мова овімбунду, які спочатку займали плато Біє, але почали активну експансію углиб континенту якраз тоді, коли португальці почали колоніальне захоплення Анголи.

Як і майже всі інші мови банту, умбунду — тонова мова. За даними Т. Шадеберга[1], в умбунду розрізняються три тони: високий, низький і високий з даунстепом (дуже рідко зустрічається падаючий, майже завжди в результаті контракції голосних). У умбунду існують так звані «тонові відмінки»: імена можуть мати різне тональне оформлення в залежності від їх синтаксичної ролі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schadeberg, Thilo (1985) Tone cases in UMbundu // Africana Linguistica X. Tervuren :. MRAC, pp. 423—447

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]