Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франсуа́ Дюпейро́н (фр. François Dupeyron; 14 серпня 1950, Тартас, Франція —25 лютого 2016) — французький кінорежисер, сценарист, оператор. Закінчив IDHEC. Починаючи з 1977 року як режисер зняв 17 фільмів. Двічі, у 1985 та 1989 роках, отримував премію Сезар у категорії за найкращий короткометражний фільм[2]. Його фільм «Палата для офіцерів» брав участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю у 2001 році[3].
Рік
|
Фільм
|
Оригінальна назва
|
Примітки
|
1988 |
Дивне місце для зустрічі |
Drôle d'endroit pour une rencontre |
режисер
|
1991 |
Серце, яке б'ється |
Un coeur qui bat |
режисер
|
1994 |
Машина |
La machine |
режисер, сценарист
|
1994 |
Улюблений син |
Le fils préféré |
сценарист
|
1996 |
Любов має бути придумана наново |
L'@mour est à réinventer |
міні-серіал, режисер
|
1999 |
Що є життя? |
C'est quoi la vie? |
режисер, сценарист
|
1999 |
Міст між двох берегів |
Un pont entre deux rives |
сценарист
|
2001 |
Не потрібно історій! |
Pas d'histoires! |
режисер, сценарист
|
2001 |
Палата для офіцерів |
La chambre des officiers |
режисер, сценарист
|
2003 |
Месьє Ібрагім і квіти Корану |
Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran |
режисер, сценарист
|
2004 |
Інгелезі |
Inguélézi |
режисер, сценарист
|
2006 |
Маленькі секрети |
Perl oder Pica |
сценарист
|
2008 |
Допоможи собі сам, тоді Бог тобі допоможе |
Aide-toi, le ciel t'aidera |
режисер, сценарист
|
2009 |
Трезор |
Trésor |
режисер
|
2013 |
Єдиний у своєму роді |
Mon âme par toi guérie |
режисер
|
|
---|
| 1996—2009 |
|
---|
| 2010—2019 |
|
---|
| 2020—нині |
|
---|
|
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво |
|
---|
| Генеалогія та некрополістика |
|
---|
| Література та бібліографія |
|
---|
| Довідкові видання |
|
---|
| Нормативний контроль |
|
---|
|