Чемпіонат світу з баскетболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євробаскет
Засновано1950
КонфедераціяФІБА
Деталі турніру
Кількість команд32 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіонНімеччина Німеччина
(перша перемога)
Найбільше перемогСША США
Югославія Югославія
(по 5 перемог)
СайтОфіційний сайт ФІБА
Поточний сезон

Чемпіонат світу з баскетболу — міжнародний турнір по баскетболу, проводиться з 1950 р. раз на 4 роки під егідою ФІБА. Є найпрестижнішим турніром для чоловічих національних збірних з даного виду спорту.

З 1953 року проводиться аналогічний турнір серед жінок.

Історія

[ред. | ред. код]
Країни які приймали чемпіонат світу. Темно-синій: двічі; блакитний: один раз.

Після вдалого проведення баскетбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року.[1] Генеральний секретар FIBA Ренато Вільям Джонс закликав ФІБА розглянути можливість проведення чемпіонату світу та започаткувати його в найкоротший термін і подібно до футбольного чемпіонату світу проводити баскетбольний чемпіонат раз на чотири роки. ФІБА погодився на пропозицію та призначив проведення першого чемпіонату світу на 1950 рік. Аргентина була обрана господарем першого чемпіонату світу.[2] Власне збірна Аргентини і стала першим чемпіоном світу.

Перші п'ять чемпіонатів пройшли в Південній Америці. З 1963 по 1990 чемпіонат вигравали тільки чотири країни, які власне і домінували в той час, це збірні США, СРСР, Бразилії та Югославії.

Чемпіонат 1994 став початком нової ери — баскетболісти НБА вперше брали участь в чемпіонаті.[3] Збірна США, яка на 100 % складалась з гравців НБА без проблем стала чемпіоном світу при цьому американці в кожному матчі набирали понад 100 очок. Росіяни стали другими, а хорвати третіми. Чемпіонат 1998 пройшов без гравців НБА. Югослави стали чемпіонами, росіяни знову другими, а США без гравців НБА лише третіми.

У 2002 югослави, лідерами яких був Предраг Стоякович вдруге поспіль стали чемпіонами світу перемігши в фіналі аргентинців. Найцінніший гравець гравець чемпіонату Дірк Новіцкі привів збірну Німеччини до бронзових нагород. Збірна США, яка складалась суто з гравців НБА сенсаційно посіла лише шосте місце. Саме після цього чемпіонату ФІБА ухвалила рішення про розширення кількості учасників чемпіонату до 24-х збірних.[4][5]

Чемпіонат 2006 подарував нового чемпіона Іспанію, яка переграла в фіналі греків. Збірна США фінішувала третьою.

Двічі поспіль у 2010 та 2014 роках чемпіонство здобули американці, які на той момент стали лідерами загального заліку за кількістю медалей. У 2014 також було прийнято рішення про збільшення кількості збірних у фінальній частині чемпіонату з 24-х до 32-х збірних, а також вперше з 1967 прийнято рішення про не проведення чемпіонату в роки проведення чемпіонату світу з футболу, тому наступний чемпіонат світу з баскетболу пройшов в 2019.[6] Чемпіоном світу вдруге стала збірна Іспанії.

На останньому чемпіонаті світу 2023 року вперше титул чемпіона здобула Німеччини, яка у фіналі здолала збірну Сербії 83–77.

Переможці та призери

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Фінальний матч Матч за бронзу
Золото Рахунок Срібло Бронза Рахунок 4-е місце
1950 Аргентина Аргентина Аргентина
Аргентина
64–50[7]
США
Чилі
Чилі
51–40[7]
Бразилія
1954 Бразилія
США
62–41[7]
Бразилія

Філіппіни
66–60[7] Франція
Франція
1959 Чилі
Бразилія
81–67[7]
США
Чилі
Чилі
86–85[7]
Овертайм
Тайвань
Тайвань
1963 Бразилія
Бразилія
90–71[7]
Югославія
СРСР
СРСР
69–67[7] США
США
1967 Уругвай СРСР
СРСР
71–59[7]
Югославія

Бразилія
80–71[7] США
США
1970 Югославія
Югославія
80–55[7]
Бразилія
СРСР
СРСР
62–58[7] Італія
Італія
1974 Пуерто-Рико СРСР
СРСР
82–79[7]
Югославія
США
США
83–70[7] Куба
Куба
1978 Філіппіни
Югославія
82–81
Овертайм
СРСР
СРСР

Бразилія
86–85 Італія
Італія
1982 Колумбія СРСР
СРСР
95–94 США
США

Югославія
119–117 Іспанія
Іспанія
1986 Іспанія США
США
87–85 СРСР
СРСР

Югославія
117–91
Бразилія
1990 Аргентина
Югославія
92–75 СРСР
СРСР
США
США
107–105
Овертайм
Пуерто-Рико
Пуерто-Рико
1994 Канада США
США
137–91 Росія
Росія
Хорватія
Хорватія
78–60 Греція
Греція
1998 Греція
Югославія
64–62 Росія
Росія
США
США
84–61 Греція
Греція
2002 США
Югославія
84–77
Овертайм
Аргентина
Аргентина
Німеччина
Німеччина
117–94 Нова Зеландія
Нова Зеландія
2006 Японія Іспанія
Іспанія
70–47 Греція
Греція
США
США
96–81 Аргентина
Аргентина
2010 Туреччина США
США
81–64 Туреччина
Туреччина
Литва
Литва
99–88 Сербія
Сербія
2014 Іспанія США
США
129–92 Сербія
Сербія
Франція
Франція
95–93 Литва
Литва
2019 КНР КНР Іспанія
Іспанія
95–75 Аргентина
Аргентина
Франція
Франція
67–59 Австралія
Австралія
2023 Філіппіни Філіппіни
Японія Японія
Індонезія Індонезія
Німеччина
Німеччина
83–77 Сербія
Сербія
Канада
Канада
127–118
Овертайм
США
США
2027 Катар Катар

Кількість медалей

[ред. | ред. код]
 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Сербія Сербія / Югославія Югославія 5 5 2 12
2 США США 5 3 4 12
3 СРСР СРСР/ Росія Росія 3 5 2 10
4 Бразилія Бразилія 2 2 2 6
5 Іспанія Іспанія 2 0 0 2
6 Аргентина Аргентина 1 2 0 3
7 Німеччина Німеччина 1 0 1 2
8 Греція Греція 0 1 0 1
9 Туреччина Туреччина 0 1 0 1
10 Чилі Чилі 0 0 2 2
11 Франція Франція 0 0 2 2
12 Філіппіни Філіппіни 0 0 1 1
13 Хорватія Хорватія 0 0 1 1
14 Литва Литва 0 0 1 1
15 Канада Канада 0 0 1 1

Збірна Сербії наступник збірних Союзної Республіки Югославії (1918 — 04.02.2003) та Сербії і Чорногорії. Збірна Росії наступник збірної СРСР (1917–1991). ФІБА при підрахунку медалей поділяє медалі, завойовані СРСР і Росією. А також при підрахунку медалей Югославії до 1992, Югославії після 1992 року і Сербії.

Найкращі гравці чемпіонату

[ред. | ред. код]
Чемпіонат MVP[8]
1950 Аргентина Оскар Фурлонг
1954 США Кербі Мінтер
1959 Бразилія Амаурі Пасош
1963 Бразилія Вламір Маркеш
1967 Югославія Іво Данеу
1970 СРСР Сергій Бєлов
1974 Югославія Драган Кічанович
1978 Югославія Дражен Даліпагич
1982 Панама Роландо Фрейзер
1986 Югославія Дражен Петрович
1990 Югославія Тоні Кукоч
1994 США Шакіл О'Ніл
1998 Союзна Республіка Югославія Деян Бодірога
2002 Німеччина Дірк Новіцкі
2006 Іспанія Пау Газоль
2010 США Кевін Дюрант
2014 США Кайрі Ірвінг
2019 Іспанія Рікі Рубіо
2023 Німеччина Денніс Шредер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. FIBA World Championship History (pdf) (PDF). FIBA. 1 січня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2011. Процитовано 7 вересня 2010.
  2. Kennedy, John (12 березня 2008). 'El Primer Crack' of Argentine Basketball: Oscar Furlong. Society for Irish Latin American Studies. John Kennedy. Процитовано 7 вересня 2010.
  3. McCallum, Jack (18 лютого 1991). Lords of the Rings. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 7 вересня 2010.
  4. Secretary, FIBA (13 грудня 2005). Press Release no. 42: "BAD Badtz-Maru" launched as official mascot for Japan 2006. FIBA. Geneva/Tokyo. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2010.
  5. Secretary, FIBA (5 травня 2009). ESP – Spain selected to host 2014 World Championship. FIBA. Geneva. Архів оригіналу за 27 травня 2009. Процитовано 7 вересня 2010.
  6. Mainini: calendar, system of competition and 3x3 our biggest priorities (Пресреліз). FIBA. 20.04.2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2012.
  7. а б в г д е ж и к л м н п р Фінального матчу на чемпіонатах не було, найкращі команди за результатами першого групового етапу виходили у фінальний груповий турнір, де в матчах між собою виявляли найсильнішого, в таблиці наведено результати ігор 1 і 2 команд за результатами чемпіонату, і 3 і 4 відповідно.
  8. FIBA Archive - Most Valuable Player.

Посилання

[ред. | ред. код]