Страхов Адольф Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Страхов Адольф Йосипович
При народженніАдольф Йосипович Браславський
Народження18 жовтня 1896(1896-10-18)[1]
Катеринослав, Російська імперія
Смерть3 січня 1979(1979-01-03)[1] (82 роки)
 Харків, Українська РСР, СРСР
НавчанняОдеське художнє училище
Діяльністьскульптор, художник
Відомі учніЯкубович Семен Абрамович, Корольков Борис Панкратович, Базилевич Анатолій Дмитрович, Канторович Лев Юхимович, Братерський Тарас Миколайович і Воловик Віктор Петрович
Нагороди
народний художник УРСР

Адо́льф Йо́сипович Стра́хов (справжнє прізвище Браславський; нар. 18 жовтня 1896, Катеринослав — пом. 3 січня 1979, Харків) — український радянський графік і скульптор єврейського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 [18] жовтня 1896(18961018) року в місті Катеринославі (тепер Дніпро, Україна). 1915 року закінчив Одеське художнє училище, де навчався у Йосипа Мормоне. Працював у Харкові.

Помер у Харкові 3 січня 1979 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

В перші роки після Жовтневої революції виконав сатиричні малюнки для газет «Звезда», «Донецкий коммунист», «Селянська правда»; автор:

Створив серію плакатів «Абетка революції» (1921).

У 19221925 роках працював переважно у галузі книжкової графіки:

Автор плакатів:

«В. Ульянов (Ленін)»
  • «В. Ульянов (Ленін)» (1924);
  • «Паризька комуна — славний передвісник Жовтня» (1925);
  • «Назустріч світовому Жовтню» (1925);
  • «8 Березня — день розкріпачення жінки» (1926);
  • «Батьківщина моя— комсомол» (1928);
  • «Не здамо справи Леніна» (1929);
  • «Перетворимо старий Донбас на новий, механізований» (1930);
  • «Виконаймо вугільну п'ятирічку за три роки» (1931);
  • «Дніпрельстан збудовано» (1932);
  • «Реальність наших планів — це ми з вами» (1933);
  • «Смерть фашизму!» (1941).
Пам'ятник Михайлові Глинці

Автор серії пропагандистських кольорових літографій, орнаментальних розписів за українськими народними мотивами в Будинку імені В. Блакитного у Харкові (1928), понад 250-ти обкладинок книг для Державного видавництва України і видавництва «Пролетар» (1922—1933), екслібрисів, серії акварелей («Талгар, Алма-Атинської області», 1941—1943) тощо.

Як скульптор створив погруддя Тараса Шевченка (1933; масово поширене), а також пам'ятники:

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Мистецтво України: біографічний довідник
  2. Адольф Страхов на uahistory.com. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.

Література

[ред. | ред. код]