Сісигамбіда
| Сісигамбіда | |
|---|---|
 Сісигамбіда на колінам перед Гефестіоном та Олександром Македонським | |
| Народилася | бл. 400 до н. е. |
| Померла | 323 до н. е. Сузи ·самогубство |
| Поховання | Парса |
| Діяльність | консортка |
| Титул | царівна |
| Посада | шах |
| Рід | Ахеменіди |
| Батько | Артаксеркс II |
| Брати, сестри | Арсам |
| У шлюбі з | Арсам |
| Діти | 2 сина і 1 донька |
Сісигамбіда (*бл. 400 до н. е. —323 до н. е.) — аристократка часів Стародавньої Персії, царівна та консортка.
Походила з династії Ахеменідів. Була дочкою царя царів Артаксеркса II (за менш поширеною версією — Остана). Була одружена з двоюрідним (або рідним) братом Арсамом, від якого народила 2 синів та 1 доньку.
Завдяки сходженню його сина Дарія на трон Перської імперії у 336 році до н. е. Сісигамбіда набула статус матері царя. Під час війни Дарія III з Олександром Македонським супроводжувала сина. У 333 році до н. е. після поразки персів у битві при Іссі разом з царською родиною потрапила у полон.
Опинилася під опікою Олександра Македонського, який наказав надавати забезпечення Сісигамбіді та усім рідним на царському рівні. Стала називати Олександра сином, а той її матір'ю. Сісигамбіда, за переказами давньогрецьких істориків, не могла пробачити Дарія III за те, що той кинув родину у битві при Іссі.
Під час битві при Гавгамелах у 331 році до н. е. була в обозі македонських військ. У 330 році до н. е. після смерті Дарія III організувала його похорон. У 324 році до н. е. була присутня на великому весіллі у Сузах, де одружився Олександр Македонськими та усі його військовики з перськими та мідійськими аристократками. Сісигамбіда влаштувала шлюб онуки Статири II за Олександра Македонського.
Дізнавшись про смерть Олександра 323 року до н. е, Сісигамбіда відмовилася їсти й померла через 4 дні.
Чоловік — Арсам
Діти:
На її честь названо астероїд 823 Сісигамбіда.
- Siegfried Lauffer, Alexander der Große . 3. Auflage München 1993, ISBN 3-423-04298-2, S. 78; 103; 113; 189.
- Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
- Waldemar Heckel, Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire, John Riley, 2008.