Танагра чорнолоба
Танагра чорнолоба | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tangara desmaresti (Vieillot, 1819)[2] | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Tanagra desmaresti Vieillot, 1819 Tanagra thoracica Temminck, 1821 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тана́гра чорнолоба[3] (Tangara desmaresti) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[4]. Ендемік Бразилії. Вид названий на честь французького зоолога Ансельма Гаетана Демаре[5].
Довжина птаха становить 13 см, вага 19-21,5 г. Верхня частина голови і спина жовті, поцятковані чорними смугами. Скроні і щоки зелені, лоб і кільця навколо очей бірюзові, навколо дзьоба чорна пляма. Крила, нідхвістя і хвіст зелені, поцятковані чорними смугами. Верхні покривні пера крил мають жовті кінчики. На горлі чорна пляма, груди оранжеві, живіт жовтий, нижня частина живота зелена, боки бірюзово-зелені. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Чорнолобі танагри мешкають на східному узбережжі Бразилії, від півдня Еспіріту-Санту і південного сході Мінас-Жерайса до південного сходу Санта-Катарини. Вони живуть в кронах вологих атлантичних лісів та на узліссях. Зустрічаються парами або зграйками до 12 птахів, переважно на висоті від 800 до 1800 м над рівнем моря. Живляться плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з сухого бамбукового листя, розміщується на дереві, в розвилці між гілками, на висоті від 0,6 до 9 м над землею. Яйця білуваті, поцятковані сірими плямкам, інкубаційний період триває 12-13 днів.
- ↑ BirdLife International (2016). Tangara desmaresti: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc. Т. 32 (вид. Nouv. éd. presqu' entièrement refondue et considérablement angmentée). Paris: Chez Deterville. 1819.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 134. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |