Уедсліїт
| Уедсліїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1982-012 |
| Абревіатура | Wds[2] |
| Хімічна формула | Mg₂SiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.02 |
| Dana 8 | 51.3.4.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[3] |
| Просторова група | space group Immad |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | А. Д. (Девід) Ведсліd[4] |
| Типова місцевість | Peace River meteorited[4] |
 Уедсліїт у Вікісховищі | |
Уедсліїт[5] (ведслеїт, вадсліїт) — високобарна поліморфна модифікація олівіну. Є мінералом ромбічної сингонії.[6] Вперше був виявлений у хондриті Peace River[en] у Канаді.
Описаний в 1966—1968 роках[7], названий на честь австралійського хіміка Артура Девіда Ведслі (Arthur David Wadsley (1918—1969)), відомого своїми роботами в галузі структурної кристалографії мінералів та неорганічних сполук.
Вадслеїт () може формуватися або шляхом трансформації на глибині близько 300 км клинопіроксенів відповідно до реакції:
= (вадслеїт) + (стишовіт), або як результат перебудови олівіна на глобальному кордоні «410 км». На рубежі «520 км» вадслеїт трансформуються в шпінелеподібний рингвудит ().
Вадслеїт і рінгвудіт розглядаються як головні акумулятори води в перехідній зоні (410—670 км), запаси якої перевищують обсяг Світового океану.[8] З кристалохімічної точки зору ця особливість складу формально безводних вадслеїту та рингвудиту визначається заміною в їх структурах частини аніонів O 2 — на гідроксильні групи OH -. Причиною цього у структурі вадслеїта служить присутність атома О, який бере участь у SiO 4 -тетраедрах, а координований лише п'ятьма атомами Mg. Таким чином, сума валентних зусиль на цьому аніоні — 1.67, що можна пояснити лише входженням до 33 % групами ОН та у поєднанні зі спотворенням катіонних поліедрів.
Трансформація олівіну в вадслеїт має призводити до збільшення швидкостей проходження сейсмічних хвиль на 13 %. Насправді ж, на глибині 410 км вона збільшується лише на 3 — 5 %. Щоб уникнути протиріч між петрологічною моделлю верхньої мантії та сейсмологічними даними, допускається входження додаткових атомів заліза та водню до структури вадслеїту, що призводить до зменшення жорсткості речовини перехідної зони, і, відповідно, до зниження швидкості поширення сейсмічних хвиль.
Як припускає Ю. М. Пущаровський, збагачення вадслеїту залізом має залучити до реакції велику кількість олівіна мантії. У свою чергу, це має супроводжуватися зміною хімічного складу порід поблизу межі розділу «410».[9]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 358. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Уэдслиит — wiki.web.ru (рос.). wiki.web.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ IMA1982-012: Price G. D., Putnis A., Agrell S. O., Smith D. G. W. Wadsleyite, natural ß-(Mg, Fe)2SiO4 from the Peace River meteorite, The Canadian Mineralogist. 1983. N 21. P. 29-35
- ↑ Ю. М. Пущаровский, Д. Ю. Пущаровский. Геология мантии Земли. — 2010. — 4 ноября. Архівовано з джерела 3 вересня 2018.
- ↑ Гаврилов, Виктор Петрович - Геотектоника : учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности "Геология нефти и газа" по направлению подгот. дипломир. специалистов "Прикладная геология" - Search RSL (рос.). search.rsl.ru. Процитовано 28 вересня 2018.
- Ashbrook S. E., Le Polle L, Pickard C. J., Berry A.J, Wimperise S and Farnanf I (2006) First-principles calculations of solid-state 17O and 29Si NMR spectra of Mg2SiO4 polymorphs. Physical Chemistry Chemical Physics, 2007, 9, 1587—1598 (Also available at http://www.rsc.org/pccp.)
- H Horiuchi and H Sawamoto (1981) β-(Mg,Fe)2SiO4: Single crystal X-ray diffraction study. American Mineralogist, 66, 568—575
- Huang XG, Xu YS, Karato SH (2005) Water content in the transition zone from electrical conductivity of wadsleyite and ringwoodite. Nature. 434, 746—749. 7 April 2005
- Kleppe, Annette K, (2006) High-pressure Raman spectroscopic studies of hydrous wadsleyite II, In: American Mineralogist, July 2006, Vol. 91, Issue 7, pp. 1102—1109
- Mibe K, Orihashi Y, Nakai S, Fujii T (2006) Element partitioning between transition-zone minerals and ultramafic melt under hydrous conditions. Geophysical Research Letters 33 (16): Art. No. L16307. 19 Aug 2006
- GD Price, A Putnis, SO Agrell and DGW Smith (1983) Wadsleyite, natural β-(Mg,Fe)2SiO4 from the Peace River meteorite. Canadian Mineralogist, 21, 29-35
- JR Smyth (1987) β-Mg2SiO4: A potential host for water in the mantle? American Mineralogist, 72, 1051—1055
- JR Smyth (1994) A crystallographic model for hydrous wadsleyite: An ocean in the Earth’s Interior? American Mineralogist, 79, 1021—1024
- JR Smyth, T Kawamoto, SD Jacobsen, RJ Swope, RL Hervig, and JR Holloway (1997) Crystal structure of monoclinic hydrous wadsleyite. American Mineralogist, 82, 270—275.
- K Tokár, PT Jochym, P Piekarz, J Łażewski, M Sternik, and K Parlinski (2013) Thermodynamic properties and phase stability of wadsleyite II Physics and Chemistry of Minerals 40(3), 251—257, doi:10.1007/s00269-013-0565-9
- Van De Moortèle B, Reynard B, McMillan PF, Wilson M, Beck P, Gillet P, Jahn S (2007) Shock-induced transformation of olivine to a new metastable (Mg,Fe)2SiO4 polymorph in Martian meteorites. Earth and Planetary Science Letters 261 (3-4): 469—475. 10 Sep 2007 (Also available at https://web.archive.org/web/20090211202427/http://portal.isiknowledge.com/portal.cgi.)
- Wadsleyite — Mineral Data.