Язикан звичайний
| Язикан звичайний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 У польоті
 Під час відпочинку
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Macroglossum stellatarum (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Язикан звичайний (Macroglossum stellatarum) — метелик з родини бражникових (Sphingidae); подібно до колібрі, живиться нектаром, зависаючи біля квітів[1]. Здійснює далекі сезонні міграції, може розвивати швидкість до 80 км/год[2].
Розмах крил — 38—50 мм. Передні крила — сірі, з поперечним малюнком, задні — яскраво-помаранчеві, мають темну облямівку. Черевце закінчується пензликом, що зовні нагадує хвіст птаха, через що комаха стає схожою на колібрі.
Для виду характерний дуже швидкий політ (зі швидкістю до 80 км/год), а під час збору нектару з квіток комаха здатна зависати в повітрі, подібно до бабок або птахів колібрі.
Зустрічається в добре прогрітих біотопах, на узліссях. Вид здатний до далеких міграцій. Розвиваються два покоління на рік.
Поширення — Європа, Північна Африка, Західна і Середня Азія.
Трапляється по узліссях, в підтоплених, добре прогрітих місцях.
Зорові здібності язикана звичайного широко вивчалися, і вони продемонстрували відносно добру здатність до запам'ятовування кольорів[3]. Вони мають трихроматичну зорову систему, і найбільш чутливі до довжини хвилі в діапазоні 349—521 нм. Було показано, що вони розрізняють різницю в довжині хвилі між джерелами в 1—2 нм. Це розрізнення навіть точніше, ніж у Apis mellifera, або західної медоносної бджоли. Серед інших відвідувачів квітів їхня зорова система подібна до Papilio xuthus, або азійського метелика ластівчиного хвоста, та Deilephila elpenor[4][5]. Їхня харчова перевага ґрунтується переважно на візуальній ідентифікації, тоді як у «D. elpenor» — на нюховій[5]. Порівняно з D. elpenor, M. stellatarum мають значно меншу кількість ommatidia, але більший об'єм зорової частки, що забезпечує більший об'єм зорової тканини[5].
Протягом року розвиваються два покоління: 1-ше складається з особин, що прилітають з півдня (початок травня — середина липня); 2-ге покоління восени відлітає на південь (кінець серпня — кінець жовтня).
Потомство виробляє двічі на рік, за сприятливих умов — тричі. Гусінь розвивається на підмаренниках і зірочниках: 1-ше покоління ранньої осені (зимує у фазі лялечки або імаго), 2-ге покоління — влітку (червень — серпень)[6]. Забарвлення — від зеленого до темно-бурого, лялечка — червона.
Чисельність комах є непостійною: наявні значні коливання від впливу середовища існування, як то різка зміна погодних умов, забруднення пестицидами тощо[7].
Щорічно утворюється два або більше виводків. Дорослу особину можна зустріти в будь-яку пору року, особливо на півдні ареалу, де може бути три-чотири виводки. Зимує імаго у щілинах між скелями, деревами та будівлями[8]. У дуже теплі дні може вилітати для живлення в середині зими. На відміну від інших метеликів, вони не мають статевого диморфізму за розміром вусиків[5].
Глянцеві блідо-зелені яйця мають кулясту форму з діаметром 1 мм. Вважається, що вони схожі на квіткові бруньки рослини-господаря галіума, і саме туди самка їх відкладає. Вони вилуплюються через 6—8 днів після відкладання[8]. Одна самка може відкласти до 200 яєць, кожне на окрему рослину.
Щойно вилуплені личинки ясно-жовті, а в другому віці набувають зеленого забарвлення. Личинка зелена з двома сірими смугами, облямованими кремовим кольором по боках, і з рогом на задньому кінці, типовим для сфінгіди. Ріг пурпурно-червоний, змінюється на синій з помаранчевим кінчиком на останній стадії[8]. Живляться вони повністю оголеними на верхівці рослини-господаря і відпочивають серед клубка стебел. Хоча вони залежать від тепла і сонця, стадія личинки може пройти за 20 днів.
-
Личинка Macroglossum stellatarum
-
Личинка того ж виду, Гемпшир, Великобританія, під час прогулянки
Лялечки блідо-коричневого кольору з помітним, кілеподібним хоботком і двома гострими шипами на кінці кремастера. Вони укладені в пухкі шовкові кокони серед решток рослин-господарів або на землі серед листового опаду[8].
-
Лялечка (2 тижні)
Передні крила коричневі, з чорними хвилястими лініями поперек, тоді як задні крила помаранчеві з чорним краєм. Черевце досить широке, з віялоподібним хвостом з щетинками на кінці. Розмах крил становить 40—45 мм.
У південних частинах свого ареалу язикани дуже активні навіть при високих температурах, було виміряно температуру грудної клітки вище 45 °C (113 °F)[9]. Це один з найвищих показників, зафіксованих для язиканів, і майже межа м'язової активності комах.
-
Його складне око
-
Помах крила на цій фотографії зафіксовано за допомогою електронного спалаху. Знімок зроблено в Ханко, Фінляндія, широта 60° пн.ш.
-
З витягнутим хоботком п'є нектар з квітки
-
Гніздування на вербені
-
Уповільнене відео
- ↑ Метелик-колібрі. Язикан звичайний. https://zvidusil.in.ua/. Процитовано 19 вересня 2020.
- ↑ Taubenschwanz. web.archive.org. 23 квітня 2009. Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Kelber, Almut (1 травня 1996). Colour Learning in the Hawkmoth Macroglossum Stellatarum. Journal of Experimental Biology (англ.). Т. 199, № 5. с. 1127—1131. doi:10.1242/jeb.199.5.1127. ISSN 0022-0949. Процитовано 20 вересня 2024.
- ↑ Rodríguez-Gironés, Miguel A.; Kelber, Almut; Telles, Francismeire J. (15 лютого 2016). Довжинна дискримінація у яструбиного колібрі Macroglossum stellatarum. Journal of Experimental Biology. 219 (4): 553—560. doi:10.1242/jeb.130484. ISSN 0022-0949. PMID 26747900.
- ↑ а б в г Stöckl, Anna; Heinze, Stanley; Charalabidis, Alice; el Jundi, Basil; Warrant, Eric; Kelber, Almut (17 травня 2016). Differential investment in visual and olfactory brain areas reflects behavioural choices in hawk moths. Scientific Reports (англ.). Т. 6, № 1. doi:10.1038/srep26041. ISSN 2045-2322. PMC 4869021. PMID 27185464. Процитовано 20 вересня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Язикан звичайний. http://factosvit.com.ua/. Процитовано 19 вересня 2020.
- ↑ Язикан звичайний — комаха-«колібрі». https://uk.play-azlab.com/. Процитовано 19 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г Pittaway, A. R. (1993). The Hawkmoths of the Western Palaearctic. London: Harley Books. ISBN 978-0-946589-21-0.
- ↑ Herrera, Carlos M. (1992). Activity pattern and thermal biology of a day-flying hawkmoth (Macroglossum stellatarum) under Mediterranean summer conditions. Ecological Entomology. 17: 52—56. doi:10.1111/j.1365-2311.1992.tb01038.x. hdl:10261/44693. S2CID 85320151.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |