Corynorhinus rafinesquii
| Corynorhinus rafinesquii | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Рід: | Corynorhinus |
| Вид: | C. rafinesquii
|
| Біноміальна назва | |
| Corynorhinus rafinesquii Lesson, 1827
| |
| |
| Ареал | |
| Синоніми | |
|
Plecotus rafinesquii | |
Corynorhinus rafinesquii є видом вечірніх кажанів, які походять із південного сходу Сполучених Штатів.
Подібно до великовухого кажана Таунсенда, цей вид має дві горби по обидва боки від носа. Це кажан середнього розміру з довжиною ≈ 7.5–10 см і розмахом крил 25–30 см. Ці кажани мають вагу від 6 до 13 г[2]. Спинний бік кажана сірий, а знизу білий. Вуха і обличчя мають рожево-коричневий колір, а передпліччя і перетинка крил темно-коричневі.
Деякі джерела повідомляють про максимальну тривалість життя 10 років[3], хоча достовірних даних немає. Більше досліджень було проведено щодо близькоспорідненого великовухого кажана Таунсенда, і оцінки тривалості життя цього виду коливаються від 16 до 30 років у дикій природі[4].
Попри те, що цей вид рідко зустрічається у всьому ареалі, цей вид зустрічається в різноманітних середовищах існування від прибережних рівнин і прибережних районів до гірських районів, таких як Національний парк Грейт-Смокі-Маунтінс. У всіх випадках ці кажани пов'язані з великими площами відносно зрілих лісів[1].
Corynorhinus rafinesquii, як і всі кажани на південному сході Сполучених Штатів, є комахоїдними, ведуть нічний спосіб життя та знаходять їжу переважно за допомогою ехолокації. Вони споживають широкий спектр комах, включаючи комарів, жуків і мух, хоча моль становить 90% раціону. Комах можна зловити підбиранням (наприклад, з листя чи стінок печери) або на крило (тобто, повітряний лов)[5].
Через сезонність, географічне положення та часту зміну місць проживання C. rafinesquii можна знайти в різних місцях. Дерев’яні лежбища можуть бути як на живих, так і на мертвих деревах, але вони зазвичай досить великі (одне дослідження показало, що середній діаметр на висоті грудей деревних лежбищ становить 79 см при висоті 18,5 м)[6]. Corynorhinus rafinesquii' також можна зустріти в покинутих будівлях, під мостами, в колодязях і в печерах[7].
- ↑ а б Arroyo-Cabrales, J.; Álvarez-Castañeda, S.T. (2017). Corynorhinus rafinesquii. IUCN Red List of Threatened Species. 2017: e.T17600A21976905. doi:10.2305/IUCN.UK.2017-2.RLTS.T17600A21976905.en. Процитовано 12.11.2021.
- ↑ Schwartz, Charles Walsh; Schwartz, Elizabeth Reeder (2001). The Wild Mammals of Missouri (вид. 2nd). с. 97.
- ↑ Mammalian Species, [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.] Jones, C. (1977). No. 69, pp. 1-4 Plecotus rafinesquii
- ↑ Channel Islands National Park - Townsend's Big-eared Bats, U.S. National Park Service.
- ↑ [1], Lacki, M.J. and K.M. Ladeur. (2001). Seasonal use of lepidopteran prey by Rafinesque's big-eared bats (Corynorhinus rafinesquii). The American Midland Naturalist 145(1):213–217.
- ↑ [2], Trousdale, A.W. and D.C. Beckett. (2005). Characteristics of tree roosts of Rafinesque's big-eared bat (Corynorhinus rafinesquii) in southeastern Mississippi. The American Midland Naturalist 154(2):442-449.
- ↑ [3], Lance, R.F. et al. (2001). Day-roost selection by Rafinesque's big-eared bat (Corynorhinus rafinesquii) in Louisiana forests. Journal of Mammalogy 82(1):166-172.