HD141556

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD141556
Дані дослідження
Епоха J2000,0 (ICRS)
Сузір'я Вовк
Пряме піднесення 15г 50х 57.5376с[1]
Схилення −33° 37′ 37.796″[1]
Видима величина (V) 3.957[1]
Характеристики
Спектральний клас B9.5V / A2Vm[2]
показник кольору U−B −0.13[3]
яскравість B 3,917±0,002[4]
показник кольору B−V -0,045±0,005[4]
яскравість V 3,954±0,002[4]
Тип змінності Спектрально подвійна
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,13
індекс c1 0,95
індекс Hβ 2,84[5]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 3,950[4]
Мінімальна яскравість 3,960[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 5 ± 20[1] км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -5,92± 0,82[4] мас/рік

за схиленням: -24,91± 0,64[4] мас/рік

Паралакс (π) 15,86 ± 0,84[4] мас
Відстань 205,65 світлових років
63,05 парсек
Подробиці
Маса M
Радіус 3,70[6] R
Ефективна температура 10750[7]  K
lg g 4,0[7]
Металічність [Fe/H] 0,05
Обертання Vsin(i)=9[8]км/сек
Інші позначення
χ Lup,*kh Lup, Хі Вовка, Chi Lup, 5 Lupi, 5 Lup, CD−33 10754, CPD−33 3933, FK5 586, GC 21281, HD 141556, HIP 77634, HR 5883, PPM 294334, SAO 207040[1], GSC 7332-2512.


Посилання
SIMBADдані для HD141556

Хі Вовка (Chi Lup / χ Lupi / χ Lup; HD141556) є спектрально подвійною зорею, розташована в сузір'ї Вовк[1]. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,957[1]. Первинна зоря цієї системи належить до типу ртутно-манганових зір, має спектральний клас B9.5V й має підвищений вміст Hg та Y, а вторинна зоря належить до типу зір з металічними лініями й має спектральний клас A2Vm[2]. Вона розташована на відстані близько 205,6 світлових років від Сонця[4].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Хі Вовка обертається дуже повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i) = 9 км/сек[8].

Пекулярний хімічний склад

[ред. | ред. код]

Зоряна атмосфера Хі Вовка має підвищений вміст ітрію[5].

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр Хі Вовка вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 274,0 ± 56,0 гаус[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж HD 141556 -- Spectroscopic binary, database entry, SIMBAD. Accessed on line August 14, 2008.
  2. а б On the Ga II and Ga III Resonance Lines and the Implication for Chemical Stratification in HgMn Stars, K. E. Nielsen et al., Astronomical Journal 130, #5 (November 2005), pp. 2312–2317, Bibcode2005AJ....130.2312N, DOI:10.1086/491703.
  3. HR 5883 [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.], database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed on line August 14, 2008.
  4. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  5. а б Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  6. HD 141556 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], database entry, Catalog of Apparent Diameters and Absolute Radii of Stars (CADARS), 3rd edition, L. E. Pasinetti-Fracassini, L. Pastori, S. Covino, and A. Pozzi, CDS ID II/224 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Accessed on line August 14, 2008.
  7. а б SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335-355
  8. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  9. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631