Бициґла
Бициґла (лат. bi; греч. κύκλος – круг, коло, колєсо) сухожемне превозне средство на два колєса хторе гонї вожач (бициґлиста) зоз свою моцу з помоцу педалох.[1] Почала ше хасновац у 19. вику у Европи и по вчасни 21. вик, вецей од єдней милиярди випродуковано ширцом по швеце.[2][3] [4] Їх численосц вельо векша од численосци автомобилох, у поглядзе цалосного числа и числа поєдинєчних моделох. Бициґли главне транспортне средство у велїх реґийох. Вони тиж так обезпечую популарну форму рекреациї, и адаптовани су за хаснованє як дзецински бависка, отримованє ґенералней кондициї, воєного и полицийного хаснованя, у курирскей служби, за бициґлистични обегованя и бициґлистични акробациї. Пре унапредзенє науки и механїки од нєдавна видумана електрична бициґла хтора ма батерию и помага вожачови при длугих воженьох, вистатосци лєбо почежкосцох при гонєню до брега.
Основна форма и конфиґурация типичней вертикалней або „сиґурносней бициґли” ше лєм дакус пременєла од часу першого моделу з ланцовим преносом хтори розвити у малей мири коло 1885. Медзитим, велї деталї полєпшани, окреме од настанку модерних материялох и дизайну з помоцу рахункара. З тим оможлївена пролиферация специялизованого дизайну за велї типи бициґлизму.
Пренаходок бициґли мал енормни вплїв на дружтво, у поглядзе култури и унапредзеня модерних индустрийних методох. Даскельо компоненти хтори конєчно бавели ключну улогу у развою автомобилох инициялно розвити за хаснованє у бициґлизме, уключуюци кульково лєжиска, пнеуматични ґуми, ролькасти ланци и дротово колєса.
История бициґли
[ушориц | ушор жридло]Одкрице бициґли нє вязане за єден одредзени период або за мено конкретного пренаходзача. През историю було вецей приклади превозкох хтори порушовани з чловекову моцу, алє часто були иншаки од нєшкайшого концепту бициґли. Особа хтора ше спомина як перши вожач бициґли то нємецки барон Karl von Drais, хтори 1817. року видумал єдну файту бициґли на ґуранє наволану draisine, а хтора ище постої у музею Paleis het Loo у Апелдоорну, Голандия. Медзи 1850. и 1860. роком Француз Ernest Michaux зоз своїм школяром Pierre Lallementom розвивал бициґлу з педалами на преднїм вельким колєше. Тоту бициґлу Michaux познєйше патентовал. З такима бициґлами ше чежко управяло та були опасни, бо паданя були части.
Запаметане же перши таку бициґлу у Руским Керестуре мал учитель Александар Шандор Кузмяк син учителя Петра. Велї роки после тей подїї Керестурци кажду бициґлу наволовали и шандор колєсо.[5]
Проблеми з управяньом дакус зменшани з уводзеньом управяча и з поцагованьом шедовиска до лєпшого положеня, медзитим, праве напредованє було з уводзеньом ланцового погону хтори обдумали J. K. Starley, J. H. Lawson, and Shergold. Starley- ов модел бициґли зоз 1885. року найчстейше ше бере як перша модерна бициґла. Дальше полєпшанє було уводзенє пнеуматичних ґумох 1888. року, хтори уведол Шкот John Boyd Dunlop.
Основни концепт бициґли по нєшкайши днї ше сущно нє менял, окрем же технолоґийне напредованє дало применку квалитетнєйших материялох у виробку, та з нєшкайшима бициґлами вельо лєгчейше и сиґурнєйше управяц.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Babaian, Sharon (1998). The Most Benevolent Machine: A Historical Assessment of Cycles in Canada. Ottawa: National Museum of Science and Technology. б. 97
- Heitmann, J. A. (2009).The Automobile and American Life. McFarland. б 11
- Herlihy, David V. (2004).Bicycle: The History.Yale University Press.
- Norcliffe, Glen (2001).The Ride to Modernity: The Bicycle in Canada, 1869–1900 Toronto: University of Toronto Press.
- Richard Ballantine & Richard Grant: Richard’s Bicycle Repair Manual. Dorling Kindersley, 1994.
Вонкашнї вязи
[ушориц | ушор жридло]- Bicikl Hrvatska tehnička enciklopedija, portal hrvatske tehničke baštine.
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Мишић, Милан, ур. (2005). Енциклопедија Британика. А-Б. Београд: Народна књига: Политика. б. 150.
- ↑ Koeppel, Dan (2007).„Flight of the Pigeon
- ↑ „Bicycling; A way of life; Faster in town than going by car, bus, tube or on foot”
- ↑ „Bicycles produced in the world - Worldometers”
- ↑ М. Жирош: Народни календар 1988, b. 68–69.