Залишок дня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Залишок дня»
Обкладинка українського видання
АвторКадзуо Ішіґуро
Назва мовою оригіналуThe Remains of the Day
Дизайн обкладинкиОксана Йориш
Моваанглійська
Жанрісторичний роман
МісцеВелика Британія
ВидавництвоВидавництво Старого Лева
Видано1989
Видано українською2019
Перекладач(і)Ганна Лелів
ISBN978-617-679-623–7
Попередній твірХудожник хиткого світу
Наступний твірThe Unconsoledd

«Залишок дня» (англ. The Remains of the Day) — роман нобелівського лавреата з літератури, британського письменника японського походження Кадзуо Ішіґуро, вперше опублікований 1989 року. Того ж року роман був відзначений Букерівською премією. Оповідь ведеться у формі щоденника спогадів від першої особи — дворецького Стівенса, який згадує своє життя. Дія роману охоплює період від 1930-х років і до теперішнього — 1970 року. У центрі подій — професійні та особисті стосунки Стівенса з колегою, економкою міс Кентон.

1993 року книжка була екранізована. Головні ролі зіграли Ентоні Гопкінс і Емма Томсон. Стрічка була номінована на 8 премій «Оскар».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Улітку 1956 року дворецький Стівенс, який усе життя прослужив у багатому маєтку під назвою Дарлінґтон-Голл, вирушає в автомобільну мандрівку південно-західною Англією. Коротка шестиденна виправа перетворюється на подорож у минуле, що виринає на тлі розкішних англійських пейзажів, у минуле, в якому особисті драми розгортаються разом із драмами світовими. Цей роман, за який Кадзуо Ішіґуро здобув Букерівську премію, — витончена історія про невисловлені почуття і прихований відчай, про жаль, що затьмарює залишок дня, коли з гіркотою розумієш, що все могло скластися інакше[1].

Український переклад

[ред. | ред. код]

Залишок дня / Кадзуо Ішіґуро ; переклад з англійської Ганни Лелів. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 240 с. — ISBN 978–617–679–623–7.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Залишок дня. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.