Бій під Уневом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бій під Уневом
Друга світова війна
Бої УПА
Пам'ятка в лісі між с.Словіта та с.Унів встановлена з нагоди Унівського бою
Пам'ятка в лісі між с.Словіта та с.Унів встановлена з нагоди Унівського бою
Пам'ятка в лісі між с.Словіта та с.Унів встановлена з нагоди Унівського бою
Дата: 30 вересня-1 жовтня 1944
Місце: Унів та Пнятин
Результат: відступ УПА і подальша партизанська боротьба
Сторони
Українська Держава[1] Каральні війська СРСР
Командувачі
Дмитро Карпенко-«Яструб»
Володимир Зобків-«Кос»
«Довбня»
Військові сили

УПА
  • Курінь «Сіроманців»
  • Сотня Рогатинської самооборони «Коса»
  • Сотня «Довбні»

НКВС СРСР
  • 208 стрілецький батальйон 19 бригади внутрішніх військ НКВС СРСР
  • Оперативний склад Перемишлянського райвідділу НКВД
  • Бій під Уневом — бій між внутрішніми військами НКВС СРСР і силами ВО-3 «Лисоня» УПА-Захід, що відбувся з 30 вересня по 1 жовтня 1944 року неподалік монастиря Унівська лавра. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та уникненням оточення основних сил українських повстанців.

    Хід бою

    [ред. | ред. код]

    Бій відбувся 30 вересня 1944 року, біля монастиря Унівська лавра. З боку УПА бій прийняв курінь «Сіроманців» (сотні «Бурлаки», «Полтавці» та «Сіроманці»), сотня самооборони із Рогатинщини Володимира Зобківа-«Коса»[2] та сотня «Довбні». Протистояла українським повстанцям 19 бригади внутрішніх військ НКВС чисельністю до 1500 вояків[3]. Більшовики застосували важку зброю, включно з танками та розвідувальними літаками.

    30 вересня розвідники повідомили про прибуття до Унева військ НКВД, які готуються до наступу. Це був оперативний склад Перемишлянського райвідділу НКВД та підрозділи 208 стрілецького батальйону 19 бригади внутрішніх військ НКВС.

    Від 9 ранку до 23 години вечора війська НКВС, при підтримці гармат, мінометів, танків, провели 22 атаки, які було відбито українськими повстанцями[4]. Вояки УПА кілька разів контратакували. Вночі, попри щіль­ну лінію оточення, розділені на невеликі групи упівці «просочилися» крізь оборону більшовиків і відступили в напрямку Пнятина. НКВС почало переслідувати повстанців, за підтримки легких танків.

    У Пнятині радянський наступ зупинив Дмитро Карпенко-«Яструб», особисто підбивши з протитанкової рушниці один із танків. Втрати УПА становили — сімнадцять убитих і двадцять п'ять поранених під Уневом, сім убитих та вісім поранених в Пнятині.

    Про бій під Уневом згадано у передріздвяному привітанні Головного командування УПА Романа Шухевича, нарівні з Гурбами[5]. Між селами Словіта та Унів глибоко в лісі збереглася пам'ятка цих героїчних подій. Це камінь-пісковик з викарбуваними словами:

    Тут 30 вересня відбувся переможний бій куреня УПА під командуванням Карпенка «Яструба» з московсько-більшовицькими окупантами[6].

    У народній творчості

    [ред. | ред. код]
    Не одна вже хмара (Пісня про бій під Уневом)[7].

    Українська народна пісня

    Дмитро Карпенко-«Яструб»
    Не одна вже хмара

    І синя, і чорна
    Сонце заступила, гей!
    Не одна навала
    Жорстка та хижа
    Вкраїну вкривала.

    Не було й не буде
    Звік такої хмари,
    Щоб сонце згасила, гей!
    Не було й не буде
    Навали такої,
    Щоб нас задушила.

    Хлопці, в бій готуйтесь!
    З усіх боків ворог
    Навалою суне, гей!
    Яхторів, Словіта —
    Повні, босярами
    Кишать Луні й Унів!

    Бурлаків, Полтавців,
    Сотні Коси й Довбні,
    Славних Сіроманців гей
    Веде Яструб смілий
    За святеє діло
    Проти голодранців.

    Тріскіт кулеметів,
    Гук гранатометів,
    «Слава!», матюкання, гей
    Поранених крики,
    Гуркіт танків дикий —
    Доночі із рана.

    Відступаєм в Пнятин...
    Нічка -рідна мати,
    Захисти повстанців, гей!
    Відійшли, спочили...
    Знову обступили
    Вороги уранці.

    Суне знов голота:
    Танки і піхота
    Кругом наступають, гей!
    Яструб — сам на танки:
    Горять їх останки,
    Босярі втікають.

    Вночі відв'язались,
    З «перстеня» прорвались
    І «питай, як звали», гей!
    Босярі порожнє
    Місце у обвалі
    До ранку тримали!

    З двох сторін уранці —
    «Вперьод» на повстанців
    З усієї сили, гей!
    І півдня стрілялись,
    Поки догадались —
    Самі себе били!

    Джерела

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Згідно з Актом відновлення Української Держави.
    2. Соколовський В. Сотенний «Кос» // Мельник В. Рогатинці в боротьбі за 56 волю. — Івано-Франківськ, 2005. — С. 103—107.
    3. Літопис УПА нової серії, Том 12. Хроніка сотні Сіроманців на с.494-496. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
    4. Наддніпрянський яструб. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
    5. Командири і бійці УПА. Передріздвяне привітання Тараса Чупринки передріздвяне звернення Тараса Чупринки, головнокомандувача УПА, до командирів і бійців. avr.org.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 8 листопада 2015.
    6. Пам'ятний знак воїнам УПА
    7. За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с

    Посилання

    [ред. | ред. код]