Гній (добриво)
Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, який використовують як місцеве органічне добриво.[1] Утворюється в результаті ферментативної, зокрема мікробної, перероблення бур'янів і кормових трав та калу худоби. Має характерний запах і консистенцію. Його використовують як природне («органічне») добриво або паливо.
- Кізяк — «послід, кал свійських тварин» — запозичення з тюркських мов[2].
- Кирпич — плитки з гною, які використовують як паливо[4]. Запозичення з тюркських мов: пор. тур. kerpiç («цегла-сирець»), тат. кирпеч («цегла»), що виводяться з перської мови[5].
- Аргал — назва, вживана в районі Астрахані й деяких районах Сибіру (Тобольськ, Забайкалля) щодо сухого кізяка[6]. Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Слово запозичене з монгольської мови[7].
- Гній — суміш посліду або кізяка з підстилкою, яку використовують як місцеве органічне добриво.[1][8]
Місця складування гною називалися гноївнями[9], гноїськами[10], гноїщами[11], гнойовиськами[12] (зараз вживається термін «гноя́рка»)[13].
| Вид тварин | Вода | Орган. речовина |
Азот, N |
Фосфор, P2O |
Калій, K2O |
Кальцій, CaO |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Велика рогата худоба | 77,3 | 20,3 | 0,50 | 0,23 | 0,59 | 0,40 |
| Коні | 71,3 | 25,4 | 0,77 | 0,28 | 0,63 | 0,21 |
| Вівці, кози | 64,6 | 31,8 | 0,83 | 0,23 | 0,67 | 0,33 |
| Свині | 72,4 | 25,0 | 0,65 | 0,19 | 0,60 | 0,18 |
Для внесення гною на поля використовують спеціальні машини — гноєрозкидачі[14].
Застосовують для удобрювання і гноївку — рідку складову гною.
Гній використовують в саманному і мазанковому будівництві: його додають до глиняного розчину.
Кінський гній не бажано використовувати для ремонту житлових приміщень, як це іноді трапляється у сільській місцевості.[15] Дослідженнями встановлено, що в 1 кг кінського гною цезію-137 у 3 — 5 разів більше, ніж в 1 кг коров'ячих екскрементів, і в 3—10 разів більше, ніж у пасовищній траві[15].
В 1920 році в Сибірському навчально-дослідному господарстві було збудовавно газогенераторну установку для двигуна внутрішнього згорання в 20 к.с. первинним паливом для якої могли бути використані опале листя, солома, полинь або кизяк в кирпичах.[16] Інтенсивність газифікації соломи, очерету і кізяка може знаходитись в межах 600—700 тисяч ккал/м² год..[17]
Гній (часто свинячий) використовують в біогазових установках для отримання біогазу.
Гній в суміші з соломою після ферментації в буртах використовують як субстрат для вирощування печериць. Для вирощування печериць використовують кінський гній від стійлових коней, а при відсутності його використовують курячий послід, гній ВРХ, овець, кіз, свиней, яків, мулів, людські фекалії[18].
- ↑ а б Гній // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. (стор.: 96)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. (стор:. 443—444)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. (стор:. 430)
- ↑ Кирпич // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. — С. 437
- ↑ Доп. к опыту Обл. Великорусск. Словаря, СПб, 1858
- ↑ Етимологічний словник Фасмера[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови / Автор, керівник проекту і гол. редактор В. Т. Бусел. — Київ, Ірпінь: ВТФ Перун. 2001, 2005. На сайті lingvo.ua [Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.], інший сайт [Архівовано 8 квітня 2012 у Wayback Machine.].
- ↑ Гноївня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Гноїсько // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Гноїще // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Гнойовисько // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Гноярка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гноєрозкидач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Гопка Б. М., Хоменко М. П., Павленко П. М. Конярство: Підручник. — К.: Вища освіта, 2004. — 320 с.: іл. ISBN 966-8081-19-6
- ↑ Л. К. Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:109-110)
- ↑ Л. К. Коллеров / Газомоторные установки, 1951 (с.:41,43)
- ↑ Морозов А. И. Выращивание шампиньйонов. — М. ООО «Издательство АСТ»; Донецк «Сталкер», 2001. — 48 с.
ISBN 5-17-008508-7 (ООО «Издательство АСТ»)
ISBN 966-596-437-2 («Сталкер»)
|
Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |